До тебе, наш Батьку, молитву заносим,
Прости нам провини, яких у приносі
Покута нас мучить і серця неспокій
Пригнічує холод, голодні ми досі.
Прости, о ласкавий Учителю слова,
І мудрости повний в надії,
Ти дав нам науку і Твій «Заповіт»
Розвіяв неплідні всі мрії.
Над нами зловіщі змагаються духи,
Та Ти нам зорею блистиш вже з висот.
Ми віримо, мольби твої понесуться
За нарід й посвяту в Кірґізі «п’ятьсот»!
Немало вже крови пролилось борців,
У муках сягнув ти заслужений верх,
Нам віри з Тобою ніхто не здолає,
У Церкви в руїні ти нам патріярх!
Твої у Сибірі піднесли на дусі
І нам тут врослися слова «Заповіту».
Коріння всю зелень піднесло до світла,
До Твого, живучість, до Патріярхату.
Марія Козак
Поділитися:
