В числі за грудень 1974 ми помістили замітку про перше число студентського видання до становища УКЦеркви в діяспорі «Молодь про Церкву». Недавно наспіло друге число, за грудень 1974.
В числі є сім статтей.
Редакційна висловлює бажання справжньої віднови Церкви, а через неї народу. Молоді не хочуть погодитися з існуючим станом і, хоча не мають формальної богословської освіти, є рішені дати свій вклад в розв’язку спільних проблем.
Дві статті є присвячені чисто релігійно-обрядовим справам. Це «Господня Молитва» — скорочений передрук із «Ознаки нашого часу», рік 45, ч. 3-4, і «Божественна Літургія св. І. Золотоустого — її значення і символізм» — пера Олеся Гудя.
Якою є наша Церква — це тема двох дальших статтей. «Про Патріярхальний Устав ПУКЦеркви», авторства Л. Ф., реферує видання Благовісника із цею ж назвою із жовтня 1974 р. і поставу до проголошення Конституції нашої Церкви так Ватикану як і наших єпископів. Передрук із Творів Сл. Б. А. Шептицького статтей «Христова Церква — як міжнародня інституція» і «Христова Церква — як народня інституція» роз’яснює ці два аспекти Вселенської Церкви.
Найбільшою статтею числа є Лідії Фарміґи «3а відродження Української Церкви». Авторка аналізує стан нашого релігійного життя і вказує можливості його відродження. Стаття виказує глибоке розуміння проблеми і поради є наскрізь реальними.
Остання стаття це Люби Костриби «Перелицьовання релігійних звичаїв в УРСР», про намагання запровадити нову обрядовість в громадське, а то й родинне життя в сучасній Україні. Авторка твердить, що ця нова затія радянської влади не має ніякого успіху.
В листі до Редакції «3а Патріярхат», один з редакторів «Молодь про Церкву» м. ін. пише: «Журить мене, що хто зна, чи вдастся нам дальше видавати: нема поправді з ким працювати — хіба що ще зміниться стан… Якщо б Ви знали яких молодих (скажім, в Товаристві за П.У.), які може б хотіли дописувати, прошу ласкаво прислати мені їхні адреси.»
До цих слів непотрібно щонебудь додавати. Все ясне. Коло ентузіястів патріярхальної ідеї (як і інших ідей подібної важливости) мусить поширитися. Інакше ми залишимося в історії лиш прикладом народу, який через неувагу і незрозуміння своїх життьових проблем не може виплисти на широкі води міжнароднього життя, не може «засісти у народів вольних колі», а рівночасно народу, в якому постійно появляються сильні одиниці і ідейні групи із зрозумінням цих проблем, що жертвують свій час, працю, майно, а то й життя, і не дають цьому народові заникнути. І так цей народ є засильний, щоб померти, але й заслабий, щоб жити повним, вільним життям.
Тимчасова адреса Адміністрації є:
«Молодь про Церкву»
245 Hope Ave.
Passaic, N. J. 07055