Признаюсь Вам, що для мене серед празників літургічного року ось цей день св. Климента є дуже дорогим. Так воно є не тільки тому, що св. Климент папа історично для України є дорогим, але для мене особисто його ім’я дороге тим, що під його опіку я віддаю цю обитель і цей університет, що був мрією мого життя і вислідом довгої і нелегкої праці та жертв. Я віддаю під опіку св. Климента труд мого життя, мої молодечі мрії, мої великі бажання, що здійснилися якимсь чудом Божим на цій римській землі. Але це було не тільки моє бажання. Мрією створення університету жив великий митрополит Андрей, жив наш нарід, що такої наукової інституції прагнув і її в своїм поневоленні так дуже потребував, жила цим бажанням і наша Церква, щоб мати свій університет, як це мають інші католицькі народи. Яка отже велика, давня і повна спраги мрія! Мені Бог поміг цю мрію здійснити і, шукаючи між Божими угодниками за патроном, я знайшов св. Климента — Папу-мученика, що своєю мученичою кров’ю окропив нашу землю, і наші перші століття християнства з великою пошаною його звеличували.
Коли дивлюсь так на близько вже двадцять літ існування цього університету, коли пригадаю всі труди, небезпеки, труднощі, перешкоди і все те, що досі ця наукова інституція вже дала, можу сказати, що завдячуємо все цьому святому патронатові св. Климента, якому наша Церква і її єпископи перших століть, яких благословили мощами св. Климента, так багато завдячує в тяжких часах своєї історії.
Тому зі спокоєм і надією дивлюсь на майбутнє цього університету, віддаючи його під такий сильний патронат і опіку. Нехай благословить нашу працю великий Папа-мученик, нехай хоронить цю обитель великий Папа-пастир, нехай виховує своїм великим духом молодих людей української землі для вільної України, Папа, що його кості спочили на слідах апостола Андрея, що благословив великим майбутнім цю дорогу нашу землю. Нехай кожнорічні святкування празника св. Климента у цій обителі будуть прославою із вдячністю для цього святого нашого патрона і заявою усіх молодих сердець, що тут будуть виховуватись, про нашу вірність для Петрових Наслідників і ревним бажанням працювати для своєї великої, сьогодні безталанної української Землі, якої маємо бути завжди вірними синами.
+Йосиф,
Патріярх і Кардинал
