Вірш невідомого автора з України
Хто бачив майданчик,
Той бачив ті стіни,
Що слухали пісню одного хлопчини!
Він склав її просто, як серце складало,
Співав її просто, як серце співало!
«Мамо, чи чуєш мене Ти, мамо?!
Мамо, я хочу до Тебе прийти.
Мамо, я рвуся до Тебе, мамо,
Але не пускають колючі дроти!»
Бараки, барелей, важкі домовини,
Націлили дула у пісню хлопчини!
Чи бачиш, чи чуєш двадцятий мій віче?!
Неопалена пісня щовечора кличе!
Люди, чи чуєте, люди?
Люди, щасливо ідіть до мети!
Люди, єднайтесь у борні, люди!
Щоб світ не скували колючі дроти!»
Хто був цей хлопчина?
Василь чи Іванчик?
Хай скаже вам попіл…
Цей сивий майданчик!
Ще мить, ще секунда і постріл лунає,
А хлопець, вмираючи, тихо співає!
«Мамо, чи чуєш мене Ти, мамо?!
Мамо, я хочу до Тебе прийти.
Мамо, я рвуся до Тебе, мамо,
Але не пускають колючі дроти!»
«Церква і Життя»
14 травня 1978 p., Австралія.
