Вельмишановний пане Головний Редакторе,
З радістю повідомляю Вам, що отримав номери «Патріярхату» за жовтень і листопад і за це Вам щиро дякую. На жаль, вересневий номер десь загубився. Якщо є змога, то хай мені надішлють те число.
Читаю Ваш журнал з великим задоволенням, як статті інформативні, так і емоційні. Достойний великої уваги Ваш матеріял про бл. пам. Митрополита Володимира Стернюка. У мене з’явилася думка, що, мабуть, нам слід, насамперед мирянам, голосніше і сміливіше говорити про свої потреби і права перед усіма найвищими престолами, католицькими і православними. Це, звичайно, має бути підтриманим духовенством.
Бажаю Вам всього найкращого, з подякою
Ю. Кочубей
* * *
Головному редакторові «Патріярхат»
Нью Йорк, Н.Й.
Слава Ісусу Христу!*
Шановна Редакція Журналу «Патріярхат»!
Як Вам уже відомо, що у Караганді функціонує українська греко-католицька Церква. Про останні події із життя нашої парафії Ви були інформовані, особливо, що стосувалося візиту Владики Василія Медвіта зо Казахстану. І маю надію, що і надалі будете отримувати інформації про цікаві події із життя українських громад, розсіяних по цілому Казахстані.
Як парох Церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Караганді хочу до Вас звернутися з проханням, чи не могли б Ви надсилати Ваш журнал «Патріярхат» до нас на парафію. Ми властиво є майже відрізані від світу і практично не отримуємо регулярно жодних інформацій зі світу. Тому був би Вам і дуже вдячний, якщоб ми могли отримувати журнал. Тим більше, що готуємося в найближчому часі відкрити при парафіяльному домі бібліотеку для наших вірних і для мене було б дуже втішним, якщо б серед інших українських видань, які ми зможемо запропонувати нашим українцям, знайдеться і Ваш журнал.
Буду дуже вдячний за Вашу підтримку нашої громади у Караганді.
Хай Господь Бог дасть Вам міцного здоров’я і сили у Вашій творчій праці.
З повагою
Казахстан – парох Василь Говера
г. Караганда 470042, ул. Пищевая З
* Українська Греко-Католицька Церква у Караганді.
* * *
На заклик журнала «Патріярхат» допомогти літературою Вергунській Паланці у Луганську відгукнувся: Українсько-Канадський Архів-Музей Альберти.
До Вп. п. Павла Юрченка полковника Вергунської Паланки в Луганську
Достойний і Дорогий пане Полковнику!
В журналі «Патріярхат», за квітень 1997 р. був поміщений Ваш лист-прохання, щоб допомогли Вам літературою. Справді, цей лист зворушив нас дуже, рідко трапляється, щоб з України просили допомогти літературою, книгами. Досі ми вислали велику кількість книг у східні області України (обласні бібліотеки) і в більшості управи тих бібліотек навіть не написали нам, чи одержали, якщо одержали, чи будуть мати з тих книг користь? Все ж таки ми старалися чим небудь допомогти.
Список книг вложили в одній із двох коробок, які вислали 6-го травня 1997 р. в день патрона багатьох українських збройних сил — в день св. Юрія. «Кобзар» Т. Г, Шевченка 4 томи, що їх зредагував проф. Леонід Білецький, подарували п-во д-р Петро Саварин і його дружина Оля.
Також посилку оплатило Альбертське Т-во Збереження Української Культури, що довгими роками очолюють п-во Саварини.
Віримо, що як не все вислане, то хоч частинно зможете використати у своїй культурній праці. І це для нас буде нагородою та великим вдоволенням.
Вітаємо щиро і бажаємо Вам, Шановний пане Полковнику і всьому козацтву Вергунської Слобідської Паланки доброго здоров’я, пороху у порохівницях та щедрих ласк Господніх.
Нехай Вам допомагає св. Юрій і Пречиста Мати!
З глибокою пошаною до Вас Іван Стадник.
* * *
Редакція «Патріярхату» висловлює щиру подяку управі Українсько-Канадського Архів-Музею за відгук на наш заклик і вислану літературу.
… Тепер хочу розповісти Вам про наше життя. Я живу у Львові в житловому масиві Сихів з кількістю населення 100.000 чол. Живе тут багато людей репресованих в 1945-1947 pp. з Польщі, які змогли повернутися на Захід із степів Східної України.
Маємо тут 2 греко-католицькі церкви: св. Михайла і каплицю Різдва Пресвятої Богородиці, яку збудовано у 90-х роках; ще є 2 православні церкви і 1 будинок для євангелистів.
Нашим настоятелем є декан о. Орест Фредина, молодий, енергійний, ініціятивний, любить людей, які горнуться до нього. Приходять до нього зі всякими бідами, він знаходить час всіх вислухати, дати пораду і т. д. Крім о. Ореста є ще 3 священики з добрими вокальними і ораторськими здібностями. В церкві є великий самодіяльний мішаний хор і дитячий хор, який співає на дитячій св. Літургії. Вона відбувається в скороченому варіянті о 13.00 год. Св. Літургія є кожен день по 2 рази (рано і ввечір). У неділі є 4 Служби Божі. Після дитячої св. Літургії проходить вікторина, на якій діти відповідають на запитання по катехизму, а переможець дістає приз — образочок і якісь ласощі. Діти стараються бути чемні, до церкви не ідуть, а біжать. Класні керівники приводять своїх дітей, щоб дати їм можливість висповідатися і прийняти св. Причастя. Чудовий «ангельський» спів дитячого хору збагачує хвалу Господу. Деколи старші люди плачуть від зворушення і радості, що Бог дав можливість дочекатися таких часів. До церкви приходить багато молоді.
Проводиться велика робота: катехизація дітей у школах, в шпиталях і тюрмі. На Великодні свята церква відвозить до військової частини і до тюрми свячені паски, а також бідним, хворим і багатодітним сім ’ям. Хто не може встати з ліжка, того сповідають вдома. На літо організовуються табори в Карпатах, де відпочивають бідні діти. При нашій каплиці є кімната де можна подивитися фільми на релігійні теми. о. Орест проводить підготовку молодят до шлюбу і до подружнього життя. Проводиться допомога бідним — одягом і взуттям. Крім цього будується нова церква 30×30 м2, яка скоро буде покрита дахом. Наші парафіяни не тільки побожні люди, але й патріоти. На будові працюють і майстри і молодь. При новому Храмі буде їдальня, бібліотека, кінозаля.
У школах треба встановити в кожному клясі хрести з Розп’яттями, але та акція іде дуже повільно, бо багато є вчителів сектантів, які нам перешкоджають і є труднощі у придбанні самого Розп’яття, бо дорого коштує. Це дуже потрібний захід у вихованні молоді. Перед уроками рано діти повинні молитися; тут теж важко перебороти бар’єр. Але є надія, що Бог нам допоможе.
Меланія Навроцька-Коростіль
Львів, 290066 проспект Червоної Калини 78, кв. 86
