Український Конгресовий Комітет Америки, Інк.
3Q2 WEST 13th, STREET, NEW YORK. N. Y. 10014
Tel. Wаtkins 4-5617
Дня 11 травня 1971 р.
До Хвальної Крайової Управи
Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви
До рук Голови Д-ра Зіновія Ґіля, Трeнтон, Ню Джерзі
Вельмишановний Пане Голово!
На останньому засіданню Екзекутиви Українського Конгресового Комітету Америки, що відбулося в суботу 3 квітня цього року, присвячено багато уваги розглядові ситуації на церковному відтинкові та обмірковано дальші дії в тій справі, даюча рішучу підтримку Ієрархії Української Католицької Церкви на чолі з їх Блаженством Верховним Архиєпископом Кардиналом Йосифом у слушних домаганнях українців католиків у діяспорі, щоби була затверджена Папою Павлом VI Помісність Української католицької Церкви – завершена Патріярхатом з їх Блаженством Верховним Архиєпископом Кардиналом Йосифом, як Першим Патріярхом у Проводі.
На тому ж засіданні д-р Богдан Шебунчак, Голова Церковної Комісії УККА, прохав звільнити його з дальшого виконування тієї функції з виправданих особистих причин, що Екзекутива прийняла до відома. Рівночасно Екзекутива просила виконувати цей обов’язок головства Комісії Екзекутивного Віце-Президента Йосифа Лисогора, на що він погодився.
Виконуючи свої обов’язки Пан Йосиф Лисогір перевів ряд розмов як з Вами, Вельмишановний Пане Голово, так і з іншими членами Крайової Управи очолюваного Вами Товариства, щоби спільно стати в обороні прав Української Католицької Церкви. Вислід тих розмов Пан Йосиф Лисогір зреферував на засіданні Церковної Комісії в дні 1-го цього травня. По переведеній дискусії Комісія прийняла постанову: кооптувати до Комісії Церковних Справ представників Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви. Речники Комісії мають право брати участь в засіданнях Екзекутиви УККА в тих точках нарад, які торкаються справи акції установлення Українського Католицького Патріярхату. При тому Церковна Комісія стала на становищі, що Ваші делегати до Комісії Церковних Справ повинні мати кваліфікації делегатів на Конвенції Українського Конгресового Комітету Америки.
Інформуючи про це Вас, Вельмишановний Пане Голово, просимо передати Управі Вашого Товариства наше прохання делегувати до Церковної Комісії Ваших представників до спільної дії в справі установлення Українського Католицького Патріярхату.
Прошу прииняти вислови моєї правдивої пашани
Іван Базарко,Адміністративний Директор
* * *
Відпис листа Голови Т-ва до УККА
Трентон, 28 листопада 1971р.
Вельмишановний Пан Іван Базарко
Директор Канцелярії УККА Ню Йорк, Н.Й.
Вельмишановний Пане Директоре!
Вибачаюсь, що на листа від 11 травня цього року відповідаю щойно тепер. Активність нашого товариства у травні, (свячення двох єпископів та З’їзд Мирян), пізніше вакаційний час, в якому не відбувалися засідання Управи, а тепер знова відбулися події в Римі, які вимагали від нас усіх максимум зусиль – не дозволили на це, щоб приготовити відповідь.
У першому абзаці Вашого листа була певна неточність. Наводячи суть становища УККА до церковних справ, висловлену в «рішучій піддержці ієрархії УКЦеркви на чолі із їх Блаженством» і т. д., не зважаючи на те, що частина ієрархії ігнорувала факт наявности «на чолі» їх Блаженства… і творила поза Його плечі доконані факти церковно-правної натури без Його відома, Ви дали доказ, що, в найкращому випадку, піддержували обі спірні сторони, а на практиці більше піддержували акції місцевої частини ієрархії, які були шкідливі для змагань за помісність. Але цей епізод історія вже спростувала.
В основній частині Вашого листа знаходимо бажання спільно з нами стати в обороні прав УКЦеркви, для чого Церковна Комісія УККА перевела постанову кооптувати до неї представників нашого товариства. Ми не знаємо легального статуту Церковної Комісії УККА, ані докладніше її програмових засад, на чому мала б базуватись співпраця Комісії з нашим товариством. Але нам виглядає, що наші представники, кооптовані до Церковної Комісії титулом посідання кваліфікацій делегата конвенції УККА, стали б інтегральною частиною Вашої організації, і «спільність» була б тут дуже однобока. На цю тему ми вже читали декілька заяв УККА і СКВУ. як також і других політичних сил – складових частин УККА і СКВУ. Йшлося про переведення нас на «громадську базу», ніби то наше товариство складається не з громадян.
Ви також мабуть є свідомі того, що легально Ви дієте в засягу інтересів платників національного датку. Наше товариство не обмежується до них, але й репрезентує других, що не бажали б асоціюватися із УККА . УККА є домовленням політичних сил для політичних цілей. Ми ж сепаруємося від політичних сил тому, щоб політичні переконання не ділили нашого товариства в нутрі.
Ви пропонуєте речникам Церковної Комісії (хто, коли і як їх творить?) обмежену участь в нарадах Екзекутиви УККА. Не так давно Ви прийняли туди речників другого товариства, без, жадних обмежень, і це вказує на дискримінацію, та на неясність в тому, хто, кого й коли може репрезентувати на Екзекутиві УККА. Жадній здоровій організації не варто в таку ситуацію вмішуватися, де не якась приписана конституанта, а радше політичні розрахунки тих що при владі, децидують хто чим має бути, а чим не бути. Я думаю, що Вам також видно, як в нашій громаді політичні групи стараються різними недопускаємими засобами домінувати, або «перебрати» другі організації. Від тих аморальних тенденцій ми держатимемо наше товариство здалеку.
Хоч я навів Вам аргумeнти для обстояння незалежности мирянського руху, то було б зовсім нерозумно відповісти на Вашого листа негативно. Наше товариство виросло й здобуло вершок своєї діяльности лиш на базі співпраці, або на базі симпатій до нього других незалежних товариств. Маючи цей переконуючий доказ пропоную Вашій хвальній організації повну нашу консультацію в дійових справах, в любий час і на любому форумі, як лиш одержимо запрошення. Представники Крайової Управи завжди служитимуть Вам повними інформаціями про наші акції. При цій нагоді вони користатимуть також із піддержки, яку Ваша організація зможе офірувати.
* * *
Із наведених на попередніх сторінках двох листів шановний читач зуміє виробити собі об’єктивну опінію про різницю засадничих становищ між нашим товариством і УККА. Через те, що преса естаблішменту уживала тих листів за базу до твердження, що наше Т-во відмовилось від участи в Церковній Комісії УККА, стверджуємо, що саме таке повідомлення без ближчого пояснення і уточнення становищ є облудним. Преса естаблішменту цілево здержалась від аналітичного перегляду факторів і промовчала згоду нашого Т-ва до повної консультації, бо інакше то не можливо було б ствердити, що воно відмовилось від участи в Церковній Комісії. Квалітативні вимоги до представників нашого Т-ва зводили практичну участь Т-ва в Церковній Комісії до нуля. Церковна Комісія нічого не вирішує, лиш радить. Через це статутові справи нашого Т-ва ішли б на вирішення до Екзекутиви УККА, де, згідно з інструкцією ч. 12 нашому Т-ву належав би тільки один голос, і то обмежений тільки до церковно-мирянських справ. Практично то справи, які у нас статутово належать до вирішення вибраним нашим членством органам перейшли б на вирішення нечленів нашого Т-ва у Екзекутиві УККА. Паші делеґати не тільки зіґнорували б статут і правопорядок, але знехтували б волю членства, яке їх вибрало. І тому друковане у пресі твердження про відмову нашого Т-ва, без пояснення фундаментальних елементів правопорядку, було цілево односторонним і однобоким.
Суспільству не пояснено також як дискримінуючою була пропозиція УККА. Організації – члени УККА, які мають своїх представників у Екзекутиві і других комісіях ніколи предмету своєї статутової діяльности не дають на вирішення УККА. Натомість усі радо занимались би справами нашого статутового Т-ва.
Ствердивши тенденційність УККА і преси, яка йому служить, у проголошенні нашої ніби відмови слід також мати на увазі, що УККА практично не прийняв пропозиції нашого Т-ва про тісну консультацію, у висліді якої могло б було дійти до ділових стосунків між тими організаціями. Очевидно, співпраця не була ціллю звернення УККА до нашого Т-ва.
Іншу незручність для нашого Т-ва у невияснених стосунках із Церковною Комісією УККА створює незаперечне підпорядкування її не тільки її зверхньому тілу – Екзекутиві УККА, але, мабуть, прямо і посередньо через неї /Екзекутиву/ такій же комісії СКВУ, /якщо така ще є/, й тоді цілому СКВУ. Коли взяти до пильної уваги факт, що СКВУ є також форумом «всенароднього» апробування завжди попередньо зроблених договорень відповідних політичних сил, /тобто фактично децидуючих сил/, то нашому Т-ву припадає дуже невисокий рівень, з чотири-поверховою зверхністю немирянських політичних сил.
