Тут у столиці Америки ми запротестували проти введення у нашій церкві св. Літургії в англійській мові, бо це незгідне із синодальними постановами. В них виразно сказано, що чужі мови можна вживати у виїмковій ситуації за дозволом Голови нашої Помісної Церкви, при чому 15 священичих частин св. Літургії мусять обов’язково бути відслужені тільки одною із урядових мов нашої Церкви, тобто старославянською або українською. Ця постанова Архиєпископського Синоду має на меті вдержати одність обряду і лучність цілої нашої Церкви, розсіяної у цілому світі.
Наші отці Редемптористи відповіли нам, що у других парохіях правлять вже давно св. Літургії в англійській мові.
Ми запитуємо: Яким правом? Чому наші владики не дотримуються цього, що підписали? Чому вони не працюють для збереження нашої Церкви у цілому світі, з патріяршим проводом?
Навпаки, вони ідуть на руку римській Курії і Конґреґації, що змагають до ліквідації нашої Церкви через включення її у дані державні римо-католицькі території, як Церкву візантійського обряду. Введення чужих мов у нашій Церкві це дорога до її ліквідації як української Церкви.
Там большевики загнали нашу Церкву у підпілля, а ми тут спокійно приглядаємося її розчленованню та повільній ліквідації у вільному світі. Де наш голос протесту проти англізації і «бизантинізації» наших церков?
Там Морози протестують проти русифікації і ідуть у тюрми, а ми тут з лінивста чи сліпоти, не підносимо голосу протесту у так важній справі, як ліквідація нашої Церкви? Не спіть, українські миряни, а станьте в обороні Церкви-страдальниці! Протестуйте проти безправного введення англійської мови у ваших парохіях! Якщо інакше не можна, то вдайтеся до фінансового бойкоту. Наше Церква може зберегтися лише, як Помісна Українська Церква, об’єднана у цілому світі під одним Патріярхом і одним Собором і Синодом при співдії всіх мирян, що їм українська Церква дорога і незаступима.
Б. Козак
