Слава Ісусу Христу!
Ватикан, дня 14 жовтня 1982
Дорогий Маестро!
Спасибі Вам велике за переслання Ваших «Споминів». Подяка моя є подвійна. Найперше за написання цих важних для історії нашого театру споминів, за що буде Вам вдячне кожне майбутнє покоління. А далі — за те, що зволили цей важний свій твір, яким завершуєте свою велику працю на полі нашого театрального мистецтва, переслати з такою щирою дедикацією для мене — так близького земляка тернопільської землі. Приємно було ще раз пригадати собі, що Ви не один раз переступили поріг хати моїх Батьків.
Ваш добрий Батько не помилився у своїх мріях бачити Вас з мітрою на голові. Хоч вона не церковна, але, вживаючи традиційного вислову Вашого мистецтва, якому служили все своє життя, Ви здобули чесною, шляхетною і жертвенною працею для українського театру вінок Мельпомени, чим є Ви для нас усіх дорогим і великим сином українського Народу, якому служили вірно чудовим талантом, що його Вам дав Бог. Хай милосердний Бог, якого таланту Ви не закопали, а віддали Йому подвійно, благословить Вас всяким добром на многі і благі літа, щоб могли далі працювати для правди і краси!
Благословення Господнє на Вас!
+ Йосиф , Патріярх і Кардинал
