Слава Ісусу Христу!
Львів, 12 червня 1995 р.
Р 95/438
Шановний пане голово,
Звертаюся до Вас з прямою прозьбою, як до згуртованого мирянського руху, зорганізованого в нашій Церкві, за думками мого славного попередника Патріярха Йосифа. Прошу це звернення передати кожному крайовому і місцевому Вашому осередку. Ви всі разом з нами працюєте для скріплення структури Української Греко-католицької Церкви.
Патріярх Йосиф знав, що лише спільно можна щось великого побудувати, і для того благословляв Вас. Він чітко собі уявляв Вас як допоміжну силу за вказівками II Ватиканського Собору. Це відповідальне служіння, яке потрібно розвивати!
Звертаюся до Вас, щоб конкретно просити активно підтримати проект, який був милий не тільки Патріярхові Йосифові, але й Слузі Божому Андреєві, а саме Львівська Богословська Академія.
Так, як Ви напевно читали з преси, я відновив Богословську Академію 1 вересня 1994 р. Віднова цієї установи була здійснена во ім’я продовження зусиль і ідей моїх попередників-світочів української культури і науки. Український нарід і його Церкви в першій мірі потребують відновлення людини, наповнення її душі вічними Божими вартостями, а інтелект — правдивою, незфальшованою наукою. Відновивши людину, ми зробимо перший крок до переосмислення нашого буття в Господі, нашої еклезіології, творення українського богослов’я, української філософської думки. А це все являється єдиною сильною основою для творення націй і держав. Наші провідники на таких основах не проваляться, а словом і практикою розноситимуть доброчесності, знівечені довголітнім невільництвом, для остаточного невідворотного розвитку української людини, української Церкви, української держави. Єдність Церкви і Народу таким чином побачить день.
Не одну людину, яка до війни закінчила Богословську Академію, Ви всі особисто знаєте. Можете оцінити з практики, що ці люди — єпископи, священики чи миряни — дали для розвитку нашої Церкви і Народу! Скільки вони зробили для розвитку нашої науки, для зорганізованого церковного і громадського життя! Все це кропітлива щоденна якісна робота, яка нам дозволила не тільки вижити, але й передати майбутнім поколінням цінності, які нам забирали. По всіх країнах нашого поселення вони високо про себе і про свою альма матер засвідчили.
За кордоном Патріярх Йосиф заснував Український Католицький Університет, який покликаний був продовжувати діяльність Богословської Академії. Цей заклад зробив своє, і відновлення Богословської Академії в Україні є продовженням цієї діяльности, яка з часом має перерости в Український Католицький Університет.
Бог подарував Україні незалежність, Українська Греко-католицька Церква відновила свою явну діяльність. Це привело, між іншим, до відновлення Богословської Академії, для ушляхетнення душі і вишліфування інтелекту майбутніх провідників України.
Під проводом молодих енергійних людей, — які вийшли з Українського Католицького Університету, ми це діло відважно розпочали, як годиться людям, що мають надію в Бозі. Перший академічний рік успішно завершується для 125 хлопців і дівчат. Але нам треба дальшого розвитку, і для того потрібно спільного зусилля.
Із таких причин дозволю собі ще раз попросити УПСО і кожне Крайове Товариство — яких прошу поінформувати про моє до Вас зверненя — про принципове довгострокове зобов’язання в користь Богословскої Академії, яке, на мою думку, повинно б мати широкий характер. Такі види допомоги корисні й бажані: щорічне виділення даної суми на потреби і розвиток Богословської Академії; проведення одної збірки на рік в різних осередках країни перебування і пересилка всіх коштів до Богословської Академії; заохочення людей при різних нагодах проводити збірки і передавання спадщини для Богословської Академії; відшуковувати і пересилати гуманітарні наукові бібліотеки визначних людей до Богословської Академії.
Очікую на Ваші рішення, які Ви приймете, маю надію, з поглядом на минуле і майбутнє нашої Церкви і Народу.
Благословення Господнє на Вас!
+ Мирослав-Іван Кардинал Любачівський
Глава Української Греко-католицької Церкви
