Подаємо до загального відома листа о. Веренфріда ван Страатена, організатора відомої харитативної організації «Церква в потребі», до їх Блаженства Патріярха Йосифа. Це лист подяки для українського народу, що його цей великий Самарянин модерних часів і часів модерного переслідування Церкви зложив на руки Блаженнішого з нагоди свого уступлення з проводу цієї Організації, яку провадив о. ван Страатен 34 роки. Про це ми подали вичерпний репортаж для нашої преси.
Листа публікуємо теж із тим наміром, щоб просити наших жертвенних людей постійно складати свої пожертви на цю Організацію, що їй наша Церква завдячує стільки помочі — матеріяльної і моральної. Отець ван Страатен видав окрему брошуру п.з. «Церква мучеників» у різних європейських мовах. Цим наша Церква заговорила знову прилюдно про свої терпіння, своє упокорення, але й про свою постійну боротьбу із силами зла. Хоч мовчазна фізично — говорить вона своїми мучениками й ісповідниками; хоч не дозволяють їй говорити безбожні переслідувачі — говорять за неї сміливі апостоли, що не дивляться ні на людські коньюнктури чи й привабливі слова та обіцянки тих, що не вагаються навіть убити душу в людини. Будьмо за це вдячні тим, що такий голос серед гамірного світу підносять і несправедливість бачать та її перед історією без вагання роблять публічною, щоб демаскувати підступні стріли диявола.
Згадану брошуру про нашу «Церкву-Мученицю» можна набути в Патріяршій канцелярії або в усіх наших Владик у різних мовах. Поширюймо її серед чужинців. Там подано адреси збіркових станиць о. ван Страатена, і свої жертви можна слати туди впрост, або через Патріяршу канцелярію в Римі. Хай наші пожертви не будуть одноразовими, ось тільки «з тієї нагоди», але постійними. Це пожертви, якими помагаємо нашій Церкві й усім сьогодні гоненим Христа ради.
ТЕКСТ ЛИСТА
їх Блаженству Йосифові Кардиналові Сліпому
Патріярхові Української Католицької Церкви
Ватикан
Ваше Блаженство!
До глибини зворушений одержав я з Вашими трьома листами з 16 листопада 1981 р. також пречудну Ікону Богоматері. Ваше Блаженство для цього жесту вибрали день, в якому я передав у молоді руки провід мною 34 роки веденого діла. В окремий спосіб хотів би я Вам за це подякувати, що Ви, не зважаючи на свій похилий вік, своєю присутністю зволили вшанувати нашу працю в часі прийняття в готелі Колюмбус 15 березня Ви завзивали українців у діяспорі до жертвенної дії на користь нашого діла.
Як перший овоч цього — Ви вручили мені чек на 5000 долярів. За це я дякую Вам і всім українським жертводавцям у найсердечніший спосіб.
Ви знаєте, що для мене завжди було великою честю помагати в усякий спосіб Вашій Церкві-Мучениці, якої Ваше Блаженство є оздобою. Я обіцяю Вам, що буду помагати за Неї вставлятися, щоб, наше діло допомагало і надальше українській Церкві морально і матеріяльно.
Одним із Ваших важніших завдань є виховання нових священиків. Пречудова вістка, що вже сімнадцять наших спомаганих студентів Колегії Святої Софії в Римі стали висвяченими на ієреїв, принесло мені велику радість, і є це для нас великою заохотою цю допомогову акцію продовжувати. Нехай би сталось так, щоб це молоде покоління левітів гідно заступило геройських ієреїв Катакомбної Церкви і цим забезпечило майбутність Вашої Церкви.
У супровідному листі до Вашого дару — ікони Богоматері — Ви висловили свої найглибші почування. Це правда, що наше діло любови — «Церква в потребі» і «Допомога східнім священикам» без Маріїної Помочі й Покрови не могло б було нічого здійснити. Вона є і остає певною Провідницею-Одигітрією нашого діла. Тому дав я Вашій іконі почесне місце в моїй кімнаті праці. Хай Богомати береже Україну і наше діло, і так само хай береже Особу Вашого Блаженства. Коли молитимуся перед Вашою іконою, буду згадувати в окремий спосіб хворих і покривджених, мучеників та ісповідників українського народу. Над усе буду молитися, щоб Господь Бог зволив прискорити, як овоч-заплату за стільки терпінь і жертв, волю України і визнання Патріярхату Української Церкви. Коли тільки звертатиму свій погляд на ікону, буду всі ці благання вручати ласкавості Богоматері.
Нехай Бог благословить Ваше Блаженство ще довгим віком, кріпостю і здоров’ям, благочинними єпископами, ієреями, ченцями, черницями і вірними, а зокрема єдиномислієм української Церкви. Нехай Всемогучий Бог пошле Вам особисто благодать і радість, щоб Ви, як Патріярх Вашої Церкви, з пагорбів города Києва могли поблагословити початок другого християнського тисячоліття українського Народу!
Вашому Блаженству в Христі відданий
о. Веренфрід ван Страатен
Рим, у свято св. Миколая, 6 грудня 1981 р.
