Слава Ісусу Христу!
Філядельфія, 4 липня 1975
Їх Блаженство
Блаженніший Йосиф І
Києва-Галицький Патріярх
Помісної Української Католицької Церкви
Ватикан
Ваше Блаженство — Наш Дорогий Патріярше!
В цих так важних і важких часах, миряни Помісної Української Католицької Церкви є безмежно затривожені зловіщими проявами гри на час, несолідарности з починами Вашого Блаженства а то й зради в рядах нашої Ієрархії.
Ми затривожені, бо історично-одноразовий час минає безповоротно, а ми, Ваші вірні, є свідками, як Ви Ваше Блаженство, стараєтесь закрити Вашими широкими але як вже струдженими плечима те, що діється серед нашої Ієрархії, щоб духова і ідейна малеч тих, з якими Вам приходиться крокувати до намічених Вами ЗІР, не знеславила пам’яти наших світлих Ієрархів, сучасників Вашої доби, якої одиноким живим представником і спадкоємцем остались Ви, Наш Дорогий Патріярше!
І тому ми, Наш Дорогий Патріярше, — Ваші вірні, звертаємось до Вас з гарячим проханням зробити те, що писав колись польський поет Лободовський: «Піднеси посох свій, Владико, вдар клятвою по багряницях і фіолетах!» Просимо Вас безпощадно роздерти жовто-білу занавісу гіпокризії і обману — так ватиканської держави як і нашого рідного загумінку в діяспорі!
Просимо Вас відділити здорове зерно від полови та раз на завжди покінчити зі станом тривожного очікування і непевности, яка нас всіх виснажила до краю!
Просимо Вас відбути Помісний Собор з вірним Вам Божим Людом і «на тому Соборі сказати своє власне слово, зобов’язуюче всіх. А хто того слова не послухає, цей нехай буде вічним ізгоєм із нашої Помісної Церкви!»
З цим гарячим проханням до Вас, Наш Дорогий Патріярше,
остаємо в молитвах
За Крайову Управу ТзПУ ПУКЦ
д-р Мирослав Навроцький, (голова)
д-р Леонід Рудницький, (секретар)
