Христос Родився!
22 січня 1983
До їх Святости Папи Івана Павла II у Ватикані
Ваша Святосте
Ми боляче вражені змістом листа кард. Рубіна, що його він написав в імені Вашої Святості і вислав до всіх Владик Української Католицької Церкви, а також до «Канцелярії» нашого Патріярха (6 липня, 1982 p.). Тяжко було повірити, що лист цей написав високий достойник Католицької Церкви. Також тяжко нам погодитися з думкою, що провід Апостольської Столиці далі свідомо й постійно паралізує розвиток нашої Церкви і знущається над нею різними заборонами, зневажливими листами та всякими політичними потягненнями на її шкоду.
Коротко кажучи, Патріярхат Української Католицької Церкви ніякій іншій дійсно християнській Церкві не стоїть на перешкоді. Не хоче до визнання Патріярхату допустити московський комуністичний уряд і його московська патріярхія із політичних причин. Правдиві християни не будуть протестувати проти визнання Патріярхату нашої Церкви, а противно: вони повинні б у радості прийняти поміж себе посестру, Українську Церкву, яка найбільше із усіх натерпілась за вірність Христові.
І тепер нашу Церкву кривдять, покликаючись на Бога. При тому нехтують постановами 2-го Ватиканського Собору, а навіть Заповідями Божими. І все це в ім’я екуменічної співпраці з комуністичною імперією та її московською Церквою.
Із Вашим понтифікатом, Святий Отче, ми пов’язували великі надії на привернення справедливости в Апостольській Столиці.
Ви, Святіший Отче, любите Вашу Польську Церкву. Чому нам заборонено любити нашу Українську Церкву, чому заборонено обороняти її від релігійного Геноциду по обидвох сторонах залізної заслони?..
Залишаємося з християнським привітом і великою журбою
Дарія Кузик (інформаційний референт)
Микола Нагірняк (Голова)
