У львівській бібліотеці діяспорної літератури відбувся вечір-спомин, присвячений 31-ій річниці виходу на волю Митрополита Йосифа Сліпого. Ще рік тому голова Клюбу греко-католицької інтелігенції Іван Гречко під час мирянських заходів з нагоди відкриття філателістичної виставки, присвяченої 30-ій річниці звільнення з тюрми Патріярха Йосифа, запропонував щороку збиратися у ту днину, коли почало розвалюватися «царство червоного сатани-антихриста» (9.02.1963). Отож, цього разу залю заповнили християнські інтелектуали: професори, діячі культури, керівники інституцій. Прийшло також багато студентської молоді. Ведучий — голова Клюбу інж. Іван Гречко представив гостей, зокрема отця архимандрита Любомира Гузара, якого дуже тепло вітали присутні. До президії було покликано і віце-ректора греко-католицької семінарії св. Духа, отця Івана Терлецького, котрий, не зважаючи на завантаженість у семінарії, знаходить час, аби брати активну участь у мирянських заходах, залучаючи й своїх питомців.
Високий тон подальшій роботі задав виступ доктора філософських наук професора Олега Гриніва, текст доповіді якого подаємо окремо. Відомий вчений наголосив на тому, що висилаючи за межі радянської імперії літнього владику, кагебістські власті не сподівалися, що з появою Митрополита Йосифа на Заході розпочнеться воскресіння УКЦ. Отець архимандрит Любомир Гузар поділився не тільки враженнями і спогадами від співпраці з Блаженнішим, а й спробував дати аналізу окремих прорахунків в закордонній діяльності першого українського Патріярха. Передусім це стосувалося підготовки до важкої праці в Україні тодішнього молодого духовенства діяспори. І в цьому, на жаль, ми переконуємося нині, коли всупереч нашим романтичним сподіванням дуже непросто відроджується на рідних землях наша Церква.
Сталося так, що чи не найбільшим пропагандистом діяльности Патріярха Йосифа стали українські філателісти. Так, Львівське Філателістичне Товариство імени академіка А. Кримського, котрим керує заступник голови державної адміністрації Шевченківського району міста Львова Роман Бишкевич, при співучасті відомого філателіста і колекціонера з Чікаго д-ра Романа Смика зорганізували не одну цікаву філателістичну виставку не тільки у Львові, а й у Тернополі, Бережанах, Коломиї, Івано-Франківську та інших менших містах Галичини. Збираються влаштувати виставку також і у Києві.
Роман Бешкевич поінформував присутніх про те, як львівські філателісти випускають коверти, поштівки і поштові марки, влаштовують спеціяльні гашення. Так через мініятюри шириться правда і утверджується культ Патріярха Йосифа.
Проте цього недостатньо, як наголошували практично всі виступаючі. Мистецтвознавець Олег Сидор звернув увагу на численні мистецькі здобутки зарубіжних українців — церкви, музеї, маєтки, котрі постали завдяки тодішньому главі УКЦ — св.п. Патріярхові Йосифові. Мусимо думати всі разом про заснування українського музею в Римі, котрий міг би стати зародком культурного центру Української держави у Вічному Місті. (Музей у Римі вже заснований, його треба розбудувати — Ред.). О. Сидор сподівається, що змобілізувати прихильників і небайдужих до цієї справи можна через мас-медія. Треба сказати, що львівські засоби масової інформації не забарилися: вже у наступні дні широко інформували читачів і глядачів про перебіг згаданого вечора.
Бібліотечна заля була оригінально удекорована графічними та малярськими працями молодого мистця Андрія Тирпича, котрий оповів, що до теми, пов’язаної з особою Патріярха Йосифа, його привели події у Львові, викликані перепохованням тлінних останків Блаженнішого. Член Клюбу греко-католицької інтелігенції Володимир Лига та заступник директора Музею історії релігії Мирослав Гуменний пропонували подумати над створенням меморіяльного музею Патріярха Йосифа, а також влаштовувати місії та інші заходи, котрі дозволили би пригадувати про діяння Патріярха Йосифа не лише час від часу, а постійно. Підсумовуючи цей цікавий поминальний вечір, голова Клюбу Іван Гречко висловив сподівання, що надалі читання в день 9.II., присвячені пам’яті першого Патріярха нашої Церкви, стануть традиційними.
Кость Чавага
