«Боже Царство всередині вас» (Лука 17, 21)
Знайди куток в душі своїй:
Привітність, радість, тишу милу,
Щоб обновити віру й силу
В щоденній боротьбі важкій.
Знайди в душі бальзам на болі,
Збудуй в ній храм і твердо стій
На скелі Правди, на престолі
Світилом вічним променій.
Шаліє буря, стогнуть хвилі,
Нависла чорна грізність хмар,
А ти в душі всі швидкокрилі
Вітрила миттю розіпняв,
Пливеш судном до небосхилу,
На острів, там де сонця чар,
Де шелест пальм і запах трав.
В пожежі війн і революцій,
В потоці лютих слів, емоцій,
В конфліктів вирі і злоби
Знайди оазу серед бою
В душі, зі свіжістю новою
Й небесний притягни покров
І в серці відроди любов,
І будь провісником святої,
Блаженно-мирної доби.
Якщо ж дадуть нам замість миру
Фальшиву усмішку нещиру,
Старий обман в словах нових,
Як лицеміри й фарисеї,
Не велетні вже, лиш пігмеї
На тронах сядуть золотих…
Ввійди у храм свій і завзяття
У Бога випроси, прокляття
Безділля з серця прожени.
Куток свій затишний в душі
Собором виріс в височінь,
Твердинею став лицарів,
Надхненням славних подвигів;
І вийдеш з нього, як Мойсей,
Борець, новітній Прометей,
Священним гнівом спалахни
І блискавками проясни кромішню тьму…
І з Богом без хитких вагань
До боротьби за Правду встань!
Знайди куток в душі своїй:
Привітність, радість, тишу милу,
Щоб обновити віру й силу
В щоденній боротьбі важкій.
Коли ж, мов Данте, крізь вогні
Пекельні йтимеш, чортівні
Побачиш кодло, зойки й крики
Почуєш, лайку і прокльони…
И огорне страх тебе великий,
А в богохульстві світ потоне
І кпитимуть з гріха й чеснот…
Тоді окрилених висот
Шукай в душі, де скеля духа,
Де мир, хоч всюди завірюха.
Ввійди в Собор свій, між ікони,
Де в тиші зоряних склепінь
Лунають гимни піснопінь
І все воскресні грають дзвони…
Прийди, послухай, помолись
І Божим Духом наповнись,
Стару людину, грішну, скинь,
Від себе рабський страх відкинь!
Як вранці райдужні вітражі
Схід сонця й день новий покажуть,
Свій храм душевний опусти,
У світ іди й добро твори,
Про Бога й небо говори.
* * *
Знайди в душі бальзам на болі,
Збудуй в ній храм і твердо стій
На скелі Правди, на престолі
Світилом вічним променій.
