Три роки тому з ініціятиви тодішнього посла польського парляменту Володимира Мокрого було засновано Фундацію св. Володимира у Кракові.
Фундація в центрі міста (поряд з історичним Вавелем) найняла запущений будинок з 36 кімнатами і з величезними труднощами й немалими коштами від жертводавців Польщі і багатьох країн світу взялася за його генеральну реставрацію. Нині вже 80% робіт над реставрацією закінчено, і Фундація має прекрасні простори для своєї діяльности.
А діяльність Фундації і справді гідна подиву. Вже зараз при ній успішно працює Центр науки і культури, який влаштував уже кілька міжнародніх наукових конференцій, зняв документальний фільм про концентраційний табір Явожно, комплектує солідну українознавчу бібліотеку, архів, тісно співпрацює з Ягелонським університетом.
Наприкінці листопада Центр науки і культури влаштував «Дні української культури» в Яґелонському університеті, що в них поряд із студентами-україністами цього університету (яких зараз нараховується 45), взяли участь студенти-україністи з усіх університетів Польщі, а теж численні групи студентів з України, Росії, Литви, Башкірії та Чехо-Словаччини (з Праги та Пряшева).
Існує при Фундації теж Галерея українського мистецтва, в якій відбулося кілька тематичних виставок. Найвизначнішою з них є виставка ікон ХV – XIX ст. із знищених українських церков у Польщі, які чудом збереглися перед знищенням й були відреставровані спеціялістами.
Фундація св. Володимира у Кракові видає і свій альманах під назвою «Між сусідами». Перший 56-сторінковий випуск цього альманаху Управа Фундації (В. Мокрий, Б. Зінкевич, М. Ясінська, Т. Венгринович та І. Кривуцький) видала наприкінці 199І р. Він відкривається фрагментом дискусії міжнародньої конференції «Незалежницькі прагнення українців у XX ст.» та є тут і звіти-інформації про дальші конференції, влаштовані Фундацією, — «Українська політична думка XX ст.» та «Життя і творчість Богдана Лепкого».
Цікавими й цінними є статті про краківського друкаря Швайпольта Фіаля (Ю. Гаврилюка), про україністику в Ягелонському університеті (В. Мокрого та Б. Зінкевич-Томанек), про українське питання в польському парляменті (В. Мокрого), матеріяли першого з’їзду об’єднання лемків у Польщі, що відбувся у Сярах біля Горлиць у листопаді 1991 р. Делегати з’їзду, між іншим, звернулися до лемків цілого світу із закликом протидіяти політичним тенденціям, спрямованим на сепаратистичне признання русинами статуту окремої народности. «Є це дуже шкідлива діяльність, і делегати з’їзду засуджують її», — говориться у «Зверненні».
З рецензій, опублікованих в альманасі, на увагу заслуговує огляд книжки О. Плеченя «Дев’ять років у бункері» — про УПА на Закерзонні. Є тут і публіцистичні статті, і вірші — разом тридцять цікавих матеріялів українською і польською мовами.
Другий випуск альманаха «Між сусідами» (Краків, 1992) видано вже на 100 сторінках.
Він відкривається передовою про потребу шукання шляхів взаємного порозуміння між поляками й українцями. Центральною темою альманаха є матеріяли про згадувану вже виставку українських ікон. Інформаційну статтю про виставку подано українською, польською і англійською мовами. Тут же подані промови на відкритті виставки В. Мокрого, митрополита краківського Ф. Махарського, бувшого міністра культури України Лариси Хоролець, представника України у Польщі Т. Старака та серію вітальних листів і відгуків відвідувачів.
Під рубрикою «Живі в нашій пам’яті» опубліковано статтю про митрополита Іларіона (Огієнка) та передруковано його статтю «Чудотворна ікона Матері Божої з Корчмина». Ювілейну статтю присвячено і Леву Гецу (автор Т. Філяр). Цінні документи про найновішу боротьбу польських лемків за свої національні й політичні права містить матеріял В.Шлянти «Лемківський календарій». В розділі «Краківська україністика» подано цікаві автопортрети його провідних викладачів В. Вітковського, В. Лужного, Г. Стрельчука, Є. Пали, А. Фаловського, Б. Зінкевич-Томанек та В. Мокрого.
Дуже добре, що упорядники залучили до альманаху і статті студентів-україністів. Вони становлять окремий розділ «Зі студентських зошитів», а є їх дев’ять. Деякі прозраджують, що у Кракові виростає нове покоління ентузіястів.
І в другому випуску переважають польськомовні матеріяли. Обидва випуски багато ілюстровані.
Альманах «Між сусідами» є достойним спадкоємцем «Українського календаря», який протягом довгих років був найвизначнішою книжкою українців Польщі і перестав виходити через брак грошей на його видання. Він добре репрезентує не лише Фундацію св. Володимира у Кракові, але і всю українську громаду Польщі.
