Концерт коляд і щедрівок, що його запрезентував мішаний хор Думка при участі Молодої Думки належить тільки повітати. Треба відмітити, що в останньому періоді часу не було святочних концертів, яких програма складалась би виключно з коляд й щедрівок. До деякої міри, кожного року, цю прогалину заповняла Молода Думка. Потреба плекання цього жанру концертів існує ще й тому, що в їх змісті багато фольклорного матеріялу, який нерозривно пов’язаний з релігійною тематикою Української Церкви. Мабуть не зовсім цього факту є свідома українська громада, яка не піддержала цього концерту. Правда для цього ніби й були оправдані, зовнішні причини — дуже погана погода. Це одна сторона медалі, а друга та, що хористи приготовлялись доволі довго й наполегливо до цього концерту не задля заробітку, але для плекання хорової культури і ширення ось цього святочного мельодійного слова — коляд і щедрівок.
Концерт відбувся у передріздвяний час, в суботу 9 грудня 1978 p., в залі Гантер Каледжу, в Нью Йорку. Концерт розпочав мішаний хор Думка під дириґентурою Семена Комірного, колядою Добрий вечір тобі — К. Стеценка. Відмінний уклад хору, який все мінявся під час програми був оригінальною і приємною для ока іновацією, але, нажаль ця іновація від’ємно впливала на гармонійне звучання тому треба добре передумати, що важливіше. Після першої коляди Молода Думка виконала «У Різдво» — Купчинського, «Небо і земля» — Н. Нижанківського і «Ялинка» — М. Фоменка. В заступстві за постійного дир. С. Косіва диригував відомий музиколог, диригент і учитель гри на фортеп’яні Олег Левицький, при фортеп’яновому супроводі Марти Мачай. Поява дітвори на концерті все викликає в авдиторї радість. Виконання Молодої Думки порівняльно було добре. Звичайно тут слід підкреслити, що в останньому часі число хористів Молодої Думки дещо зменшилось. Молода Думка вимагає більше уваги, а в першу чергу збільшити її число. Зрештою це і так належить зарахувати до осягу, що Молода Думка так довго держиться. Мабуть ніхто так Молодою Думкою не дорожив і нею не жив, як її один з головних основників й опікун сьогодні покійний Богдан Бідяк. Нікому не у гнів, але відсутність Б. Бідяка помітна.
В першій частині мішаний хор Думка виконав: «На Орданській річці» — К. Стеценка, «Що то за предиво» — В. Барвінського тут сольо заспівувала Оля Зам’ята (сопран), «В полі, в полі плужок оре» — М. Леонтовича, «А в Куцівці церкву будують» — ар. О. Кошиця, «Ой на річці на Ордані» — ар. К. Стеценка, «Ой коляда, колядниця» — ар. П. Козицького і «Ой видить Бог» — К. Стеценка. Коли ж ідеться про їх виконання то тут можна вирізнити останню коляду «Ой видить Бог», де хор був певний себе і виявив силу й густоту голосу. В цій коляді був нав’язаний контакт з слухачем. Виконання інших коляд і щедрівок чомусь не доходили до вуха слухача й не викликали цього святочного настрою. Безперечно на хористів мала вплив атмосферична ситуація, в наслідок чого на залі світились порожні місця.
Друга частина концерту була зовсім іншою, здавалось, що це не цей сам хор і не цей сам концерт. Спершу по відслоні виконав три сольові номери відомий соліст Метрополітальної Опери Андрій Добрянський (бас). Добрянський виконав: «Кант Матері Божій Почаївській» і «Кант святому Димитрію» обидві А. Рудницького і «Псалом 94» — В. Барвінського. Добрянським своїм виконанням вніс більше життя, бадьорости й захоплення. В його виконанні була виразно помітна певність добра тональність і мельодійне звучання. Можна сказати, що А. Добрянський був на рівні.
В другій половині хор Думка виконав шість номерів, включно з наддатком, українських композиторів. Найкраще прозвучала «Різдвяна Псальма» — М. Лисенка. Тут хор показав свої можливості й свої сили. Поодинокі голосові партії були збалянсовані, хоч в деяких місцях тенори безпотрібно вирізнялись. В цій самій клясі можна згадати також «Слава во вишніх Богу» — Д. Бортняньського, де голосове переливання випливало могутьно й мельодійно. Звичайно, можна було більше сподіватись від виконання коляди «Не плач Рахиле», нажаль в цьому солі не було й духу того, що повинно було бути. Очевидно тут недописав диригент, бо ж він знає добре своїх хористів і хто на скільки є спроможний. Крім цього не потрібно ставити соліста окремо, бо ж він почувається осамітнений і менше певний, якщоб соліст це сольо виконував в хорі напевно воно було б випало куди краще. До речі диригент чомусь, це практикує, а мав вже не раз нагоду переконатись, що воно у більшості не виходить. Після «Слава во вишніх Богу» публіка не хотіла без наддатку відпустити хор і на наддаток заспівав невмірущий «Щедрик» — О. Кошиця. Авдиторія била грімке браво. В другій половині концерту соля заспівували Я. Білик, Оля Зам’ята, А. Ґроґуль, 3. Раковська, О. Гельбіґ, П. Ганкевич, Б. Кекіш і Р. Літепло. Мішаний хор Думка і А. Добрянський співали при фортеп’яновому супроводі Євгенії Паній.
Вислухавши концерту коляд і щедрівок мішаного хору Думка під диригентурою Семена Комірного можна сказати, що потребує перших тенорів і басів для збалянсування густоти та сили голосу, при чому диспонує добрим пісенним репертуаром і все ще являється одним з кращих хорових одиниць.
М. Г.
