Товариство для дослідження релігії під комунізмом з осідком у Вітон, Ілл., та Центр дослідів громадських і людських прав при Університеті Нотр Дам в Савт Бенді, Інд., влаштували дводенну конференцію, присвячену станові Католицької Церкви в східній Европі та СССР від вибору Папи Івана Павла II. Конференція відбулася 15-16 квітня 1980 р. і хоч не втішалася значною участю слухачів, проте, якістю представлених доповідей, дискусій та самих учасників-спеціялістів даних питань, справді була на високому рівні. Прибули з доповідями двоє співробітників Кестон Коледжу в Англії, а саме д-р Алекс Томскі, що прочитав дві доповіді — окремо про Церкву в Польщі та Чехо-Словаччині. Пані Стелла Александер з Англії говорила про Католицьку Церкву в Югославії; вона сьогодні є найкращим знавцем релігійних відносин у Югославії. Про Литовську Католицьку Церкву доповідав свящ. К. Пуґавічіюс. В одній доповіді були обговорені справи Католицької Церкви в Румунії, Угорщині і Німеччині, про що доповідав проф. Денис Данн з Університету в Сан Марко, Тексас, а проф. Тома Бирд з Нью Йорку говорив про екуменічні відносини за Папи Івана Павла. Про Греко-католицькі церкви в східній Европі доповідав проф. В. Маркусь з Університету Лойолі в Чікаґо.
Дві останні доповіді порушували ближче розвиток подій у нашій Церкві. Д-р Бирд згадував про листа Папи до Патріярха Йосифа у справі тисячоліття християнства та про останній Надзвичайний Синод.. Ось кілька думок про нашу Церкву: у листі папи підтвердив своє зрозуміння і признання для Української Католицької Церкви і особисто для її Первоієрарха. Підкреслюючи, що певні ініціятиви папи мають на меті — за словами самого Івана Павла II — забезпечити потреби цієї Церкви та заспокоїти турботи Блаженнішого Отця Йосифа (скликання Синоду), він одночас пригадував українцям, щоб в цьому вони не бачили певний антаґонізм до православних, але трактували їх як «братів у спільній вірі у Христа». Д-р Бирд назагал критично оцінив екуменічну діяльність папи щодо протестантів (Ватикан цей сектор не доцінює), натомість скептично висловився, чи папські сподівання щодо православних виправдаються.
Д-р Маркусь, хоч говорив також про румунську Греко-католицьку Церкву, як також з’єдинені спільноти в Угорщині, Югославії, Болгарії, Чехо-Словаччині і Польщі, головну увагу присвятив Українській Католицькій Церкві за час понтифікату Папи Івана Павла II. Його думки і тези назагал покривалися з висловленими ним поглядами в його статтях в українській пресі.
Плянується випустити всі доповіді окремим томом праць, що їх збирається видати Товариство для дослідження релігії під комунізмом.
В час вечері промовляв Анатоль Левітін-Краснов про релігійний опір в СССР, та головно в рядах дисидентського духовенства і молоді Російської Православної Церкви.
З рамені того ж Товариства, в неділю, 14 квітня в єпископальній катедрі св. Якова в Чікаґо відбулася спільна екуменічна молитва за переслідуваних за релігію — християн і ізраїльтян. В час молитовної згадки читалися уривки кількох в’язнів сумління, між іншим і о. Василя Романюка «Діти світла і темряви». Хор студентів з Філії УКУ в Чікаґо виконав українською мовою воскресні стихири.
