В суботу, 25 грудня минулого року, на саме Різдво за григоріянським календарем, парохіянам церкви св. Анни у Воррінґтон, Пенсильвенія, роздано стінний відривний календар на 1972 рік, і колядник, мабуть укладу місцевого пароха, отця Роберта Москаля. Одне й друге – це річ прийнята в Америці, але…
На верхній частині цього календаря написано в українському перекладі ось що: «Католицька Церква св. Анни Візантійсько-Українського обряду» 1545 Істон Ровд, Воррінґтон, Пенсильвенія», а на нижній, відривній: «Церковний Стінний Календар на 1972 рік із мартирологією візантійського обряду», отже вже без додатку «українського». Воно й не дивно, бо ця частина календаря видана видавництвом Візантійської Семінарії у Пітсбурґу за апробатою архиєпископа Коціска та архидієцезального цензора монс. Дунди. Що ж, поширювати виданий другою архидієцезією календар не гріх, лиш звичайний нетакт, який може навіть причинитися до ширення баламутства, бо неодин мирянин, прочитавши на ньому оцю апробату готов подумати, що нема у нас Митрополита Сенишина, а є Архиєпископ Коціско…
Від довгих років Сестри Василіянки при Ліндлей Авеню у Філядельфії друкують у своїй друкарні відривні календарі обох стилів. Чому отже наші духовні власті не подбають про те, щоб вони були поширені по всій нашій митрополії? Не друкують Сестри, так тоді це може зробити видавництво «Америка». В цей спосіб можна й грошей придбати, і запобігти інколи невдатним імпровізаціям місцевих парохів.
Колядник, мабуть укладу о. Москаля, попереджений вступом його ж таки пера за підписом «Фадер Баб». Щоб словечком він згадав у ньому про Мовчазну Церкву і про терпіння власного народу, але де там! Видно, що цей нарід йому не такий близький, коли нашу стару колядку «Бог Предвічний», якою у нас звичайно починалось колядування, поміщено аж на чотирнадцятій сторінці, бо на першій поміщено по-англійському «Тиху ніч». Колядка це не погана й поширена по цілому світі, але, хто ж за нас співатиме «Бог Предвічний», коли в Україні не дають, а тут нею покидаються? Ірляндці, чи може італійці?…
Чи і в цім випадку наші церковні власті не могли б видати загальний колядник для вжитку всіх, або офіційно поручити один із уже виданих, бо колядування у нашій церкві – річ не маловажна.
Як кожного року, так і 1971-го Сестри Василіянки на Факс Чейс у Філядельфії видали річник їхньої школи – Манор Джуніор Каледжу, в якому на шостій сторінці помістили портрет Святійшого Отця, а на наступній сторінці – три світлини: Верховного Архиєпископа Кир Йосифа Сліпого, Митрополита Амброзія Сенишина і… Кардинала Кроля. Очевидно, що Кир Йосиф VII у Сестер Василіянок ще не заавансував на Верховного Архиєпископа УКЦеркви і тому під його світлиною є напис :»Гис Еміненсі Джозеф Кардінал Сліпий». Як дивно большевицькій владі на Україні не пролізе крізь горло слово «Верховний Архиєпископ»; нашим сестрам Василіянкам також. А як це сталося, що Сестри Василіянки кооптували Кардинала Кроля до нашої церковної ієрархії – це вже залишиться таємницею їхньої дипломатії, якщо це так можна назвати. Митрополит Сенишин для Сестер – це чомусь тільки «Метрополітен-Арчбішоп оф Філядельфія – Бизантин Райт».
Отче Парох,і Сестри Василіянки, та усі ви, що крутите назвою нашого обряду й іменем нашої церкви, коли нам не вірите, то прочитайте собі листа Святійшого Отця до нашого Верховного Архиєпископа від 7 липня, 1971 року, в якому він між іншим написав таке:
«При цій нагоді, Преподобний Брате, прийми запевнення нашої певної, повної батьківської опіки й любови до Тебе й Католицької Церкви Українського обряду»… А може ви й Святійшому Отцеві не вірите, або може поправити його хочете?…/ВМ/
