Уміти розрізняти знаки часу – те, до чого нас постійно закликає Церква. Теперішня війна Росії з Україною також дає численні знаки і створила виклики, які ще більше посилили потребу реакції нашого часопису-двомісячника в оперативному донесенні правдивої інформації до читачів.
Уже більш ніж п’ять років ми – редакція «Патріярхату» й Управа Патріярхального Товариства – провадимо внутрішню дискусію щодо глобальної зміни обставин нашої Церкви і способів життя нашого народу на всій земній кулі. Часопис, який почав виходити в 1967 році, спершу мав назву «За Патріярхат», відтак, після виголошення молитви за Патріярха Йосифа у базиліці св. Петра, в 1977 році змінив її на теперішню та безперервно виходить у світ і розповсюджується на всіх континентах, де живуть українці, знову постав перед викликом оновлення. До цього нас підштовхують і економічні чинники. Передусім мовиться про перехід у винятково цифровий формат сайту. Це дозволить, по-перше, скоріше реагувати на події та процеси, по-друге – швидше й частіше перебувати в безпосередньому контакті з читачами. Кожен читач є важливим для нас, і ми вважаємо неприпустимим те, що журнал до частини поціновувачів іде місяць, а то й більше. Новий масштабний етап війни змусив багатьох наших авторів і читачів переїхати, навіть емігрувати з України. Тож ми щиросердечно вдячні людям, які, попри незмірні труднощі війни, шукають «Патріярхат» на нових місцях. Тому, прагнучи й далі бути разом як виразник повноти життя УГКЦ, відкритий для всіх людей доброї волі по всьому світу, згідно зі словами Блаженнішого Любомира «Але наш патріархат вже маємо», ми відповіли на ще один виклик часу – ухвалили рішення, що з 2024 року часопис виходитиме тільки онлайн. Концепція видання, тобто наголос на аналітичність та експертність, цілковито збережуться.
Дякуємо вам, шановні читачі, що можемо й далі бути разом!
Володимир Мороз