Святий апостол Павло писав: «Ти ж, мій сину, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні інших теж навчити. Отож, перенось труди й ти, як добрий воїн Христа Ісуса» (2 Тим 2, 1-3). Кожен християнин повинен усім своїм життям виражати власну віру і ділитися нею. Мовиться про практику, коли в житті виражається повнота принципів, коли цінності не лише декларовані, а втілюються, бо інакше бути не може. Тоді є підстави говорити про калокагатію – ідеальне поєднання фізичної та духовної краси.
Краса життя християнина неможлива без того, що він отримує віру і передає її далі. Як християнство стимулювало динамізм у розумінні історії через спрямованість до майбуття, до Царства Небесного, так воно стимулює розуміти красу людини в її русі до Бога. Постійна естафета передання віри – основа життя Церкви. І саме катехизації як навчанню основ віри присвячене число «Патріярхату», яке ти, шановний читачу, тримаєш у руках чи переглядаєш на екрані.
Отже, тему номера відкриває розповідь заступника голови Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ Назара Дуди, в якій синтезований досвід цієї структури, зокрема в розробці методик, програм і засобів катехизування. «Катехизація має заторкнути не лише розум, а й серце», – пише цей автор. У статті «Депозит віри для української молоді» отець Олександр-Август Чумаков аналізує катехизаційні досягення і прорахунки останніх десятиліть, ділиться проникливими думками про те, що ця праця вимагає щирості та смирення, бо «марно очікувати, що молоді люди прийдуть до нас на наш заклик, навіть якщо ми будемо гучно рекламувати свої пропозиції. […] ми самі повинні віднайти молодь». З його слів, варто пам’ятати, що «катехизація молоді є найкращою ревізією власного життя і дослідженням власного сумління». У цьому ж блоці досвід катехизування на Коломийщині пропонує отець Ярослав Врублевський. А Олег Жерноклеєв присвятив текст феномену третьочинства.
До теми номера дотикаються тексти інших рубрик. Для прикладу, Світлана Сабєльнікова пише про нові парафії УГКЦ на Луганщині, Тетяна Шпайхер – про аналіз викликів на конференції UCU Global, Андрій Кулик – про віру та духовність у світлі трансцендентного, отець Андрій Михалейко – про взаємодоповнюваність традицій. Важливі рефлексії з нагоди 25-річчя «Інструкції застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков» подає Ігор Василишин. Момент глобальності та розуміння вкоріненості людини у світ вносить огляд книги «Слава Вселенної» від Андрія Сороковського, а розуміння глибини культури і важливості узвичаєння в ній для християнина – Андрій Комарницький у статті про ікону «Богоматір Велика Панагія». Дійсно, перечитуючи ці тексти, годі не поцінувати важливість укорінення. Без цього апостол Павло, напевно, не писав би: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг» (2 Тим, 4, 7). «Зберіг» – це не тільки про себе і аж ніяк не для себе: апостол зберіг віру, навчаючи її інших. Не ділячись вірою, зберегти її просто неможливо.
Дорогий читачу, також нагадуємо, що часопис “Патріярхат” можна передплатити.
Передплатний індекс – 90827
Ціна річної передплати на 2022 рік – 204 грн.
Також можна придбати електронний варіант нашого видання.
Володимир Мороз
