В журналі «Патріярхат» і у «Вістях з Риму» було написано про княжий дар українського робітника — що дав 50.000 на Патріярший Фонд. Цю велику жертву зложив Михайло Копцюх, уродженець села Шумляни, в повіті Підгайці, в Галичині, який тепер проживає в Міннеаполіс, Мін. ЗСА.
А ось знова в грудні минулого року, в Ірвінґтон, Н. Дж. ЗСА, Марія Гайова із дому Сачків записала своє майно на Патріярший Фонд Св. Софія. Це є три доми, вартости біля 150.000 дол.
Цей незвичайний дар на благородну ціль дає нам нагоду згадати: хто були Марія і Петро Гайові.
Марія Варвара донька Насті і Андрія Сачко, тринадцятилітньою приїхала до Америки в 1905 р. із маленького села в Галичині, Хлібичин Лісний, повіт Коломия. Петро Гайовий, з яким Марія тут в Америці одружилася, походив з тої самої околиці, зі Слобідки Лісної.
Із численних листів захованих по сьогодні — навіть з років перед першою світовою війною — маємо нагоду ще раз переконатися про нелегке життя українських селян.
Велика віддаль не розірвала зв’язків з ріднею і рідним селом. Постійно піддержувала батьків.
Після приходу більшовиків на західні українські землі зв’язок родин Сачків і Гайових урвався.
Бездітні Петро і Марія Гайові спрямували свою жертвенність на різні добродійні, переважно церковні цілі в ЗСА і Канаді.
По смерті чоловіка Марія жила 14 літ самітньою вдовою. Випадковим збігом обставин опікуном її здоров’я був протягом останніх 6 літ лікар українець, член Комісії Патріяршого Фонду який часто відвідував разом зі своєю дружиною самітню Марію. Вони обоє представили їй важність і потреби Патріяршого Фонду на який вона записала своє майно.
Найбільш зрозумілим було для неї очевидно закінчення прикрашування мозаїками собору Св. Софії в Римі. З увагою слухала, що Патріарший Фонд уможливить нам стояти на сторожі нашої національної окремішности, сприяти, зберігати, розвивати та передавати богатство духової культури.
Варто сказати, що обов’язком кожного з нас є щоби запрацьований гріш не йшов в чужі руки.
І скільки між нами є незорієнтованих, які не знають, що справа запису не потребує навіть співпраці адвоката. Треба зложити на письмі заяву англійською чи українською мовою, що майно у формі нерухомостей, чи грошей на банковому конті підписаний рішає по смерті передати такій чи іншій особі чи інституції. Під заявою підписується той, що складає запис при двох свідках, які своїми підписами засвідчують свою приявність і правдивість того підпису. Ці два свідки навіть не мусять знати: кому, що і скільки у записі передається.
В сороковий день смерти великої добродійки Марії Гайової на «Патріярший Фонд», в соборі Св. Софії з участю самого Патріярха в храмі свв. Сергія і Вакха перед чудотворною іконою Жировицької Богоматері, в обителі Студитів в Кастель Ґандальфо, відправлено заупокійні св. Літургії.
Кожний священик, який служить св. Літургію в Римі є в совісти зобов’язаний згадати живих і усопших жертводавців Патр. Фонду і в часі Проскомидії окремо пом’янути живих, окремо померших частичкою на диску.
В авлі Українського Католицького Університету в Римі, де вже є портрети благодітелів кардиналів, лікарів, священиків, буде приміщений портрет великої меценатки Патр. Фонду, М. Гайової. Такий буде у філіях УКУ, щоб всі її бачили повсякчасно і може хтось з вас, дорогі читачі, найдеться колись біля неї на тому почесному місці.
