Продовження
(Передруковуємо з журнала «Ґласность» ч. 13, у перекладі з англійської мови)
25 лютого 1968 р. митрополит Алексій відвідав Раду і поінформував про наступне. Д. А. Остапов сказав йому, що він був у митрополита Пімена (тепер патріярх Москви і всієї Росії), поінформував про його призначення на пост голови патріяршої канцелярії. Проте Пімен відмовився, кажучи, що він не може прийняти таке призначення, тому що він має велике навантаження праці, полагоджуючи справи своєї архиєпархії і патріярхії. Остапов сказав, що Пімен був ледар і сибарит і пробував сказати, що Пімен сказав йому, мовляв, він (Пімен) згідно з загальною настановою не одержав згоди у Раді, що вони кричали на нього, як на хлопця, «що вони пробують нас поставити один проти другого, і це буде наш кінець обидвох», — це ніби були власні слова Пімена. Остапов також сказав, що Пімен розглядається за адміністративним керівником Патріярхії, щоб знайти більше відповідного кандидата на пост голови канцелярії.
Згодом, митрополит Алексій дальше сказав, що він також говорив до Пімена і цей останній сказав, що Остапов бачив його і що коли б там був наказ поставити його на голову концелярії, він має підпорядкувати своє зізнання до Патріярха, відмовляючись від цього становища. Він сказав, що здатний, як віл, нести дев’яносто пудів, може бути примушений нести 150 пудів, іншими словами, він є і без цього досить зайнятий, а, крім цього, він має багато праці й робить це, що має робити Патріярх. Так, це є досить для нього. Пімен також сказав, що він вірить в те, що має більше сенсу повернути справи понад адміністративного управителя і т.д. до себе самого. (Тут митрополит Алексій додав, що не думає, це був би підхожий пост для нього, що він також буде мати застереження і може погодитись тільки наглядати в управлінні як член Синоду, коли хтось інший має цю працю голови виконувати.
В цей самий день, 26 лютого, митрополит Пімен зателефонував і запитав, чи може зустрітись. Коли він прийшов до Ради (для Релігійний Справ), Пімен почав зразу, без жодного вступу, говорити про те, що його, вживаючи російського прислів’я — «без мєня мєня женили». Він розповів наступну історію: у п’ятницю, 23 лютого, потелефонував до нього Остапов і просив прийти до Патріярхії. Пімен відповів, що він є хворий і не може прийти. Тоді Остапов сказав, що він прийде до Пімена сам і прийде негайно. (Пімен сказав, це було перший раз взагалі, що Остапов прийшов до нього нічого подібного не траплялося ніколи перед тим). Остапов приніс копію доручення призначення Пімена головою канцелярії і почав пояснювати йому, як конечне і важне це рішення Патріярха було. Пімен відповів, він вже раз пояснив Остапову ситуацію та що він і так переобтяжений своїми власними обов’язками, тому не може прийняти таку пропозицію. Попросив переказати це Патріярхові. Незалежно від цього Остапов наполягав, що він не повинен відмовлятись від пропозиції і за яку годину з половиною попробувати сказати йому, що приймає. (Як він переповідав, Пімен наслідував рухи Остапова і вираз обличчя).
«Але я незалежно від усього відмовив», — сказав Пімен і нагадав йому, що там ніколи не була справа Митрополії Крутіцької Епархії, щоб був назначений на голову канцелярії, і що це є для нього деградація. «В минулому тільки вікарії єпископів займались справами управління Патріярхії. Я також сказав до Остапова, що коли це є конечним, то посада адміністративного управителя краще пасувала б для цього проста, якщо він буде краще познайомлений із цими питаннями. Після цих слів Остапов вийшов. І незалежно від цього я не доручив особисто цього наказу, але копія дійсного наказу не була та сама. Навіть якщо такий наказ прийшов, я вже був приготований на офіційну відмову» (Залучник – Пімен бажає, щоб Рада мала для своєї інформації). «Звичайно, — Пімен продовжує, — я не сказав Остапову мою причину, для прикладу, сучасну ситуацію, в якій Остапов з Патріярхом домовились тримати всі фінанси і все керівництво у своїх руках. Навіть коли Патріярх дав якісь інструкції у цій справі, ці головні інструкції прийшли від Остапова. Ця ситуація не буде змінена, незалежно від того, хто буде призначений на голову канцелярії. Коли ви зробите своє рішення, це буде невідкличним до конфлікту з Остаповим і консеквентно з самим Патріярхом. Там не буде нічого, тільки клопіт, і все залишиться так, як було. Сам Патріярх не робить цих справ, не знаючи нічого про них, і це все звичайно робить Остапов і ставить його у таку ситуацію. Після всього цей пост голови, звичайно, був зайнятий вікарієм єпископа Пітєріма і Стефана при Леоніді й тоді я сам, коли я був вікарієм Дмітровська. Але все той голова є маріонеткою, включно зі мною, відколи є Потапов, який керує всім.
Я не маю наміру стати ще одною маріонеткою. Крім управління Патріярхією ця праця породжує непорозуміння, вона підсуває різні спроби одержати звідкись матеріяли і т.д. Навіть коли ви є головою канцелярії, все, що вам залишається робити, це тільки класти підпис. Ця роля є не скомплікована чи обтяжлива, але що вона доброго приносить?» — Пімен закінчив.
Після того, як Пімена вислухали, він сказав, що він має кілька причин, щоб відмовитись. Його головною причиною є змушування і коли він настоює, Патріярх буде дивитись на нього кривим оком.
Пімен ствердив, що він вжиє всіх можливих розмов з Патріярхом і коли він буде (фізично) нездібний бачити його, він вишле своє становище до Патріярха у справі адміністративного управителя, але так, щоб це не потрапило у руки Остапова.
* * *
Ми зробили наступні заходи:
Щоб розв’язати існуючу ситуацію, Митрополитові Алєксієві порадили вислати імена архисвящеників Солортовського і Малюшітського до Патріярха, як кандидатів на голову канцелярії з відповідними дорученнями.
І коли він, як член Синоду, буде попрошений переглянути цю справу голови канцелярії, він не зможе відмовитись від такої пропозиції.
Голова Ради апробував цю рекомендацію.
звіт подав А. Плеханов (Полковник КДБ на пенсії)
