В галереї Об’єднання Мистців-Українців в Америці, в Нью-Йорку відбулась оригінальна індивідуальна виставка дереворізів Андрія Мадая, що тривала від 15 до 22 листопада 1981 р. Зовсім не припадково, що подавляюча більшість виставлених праць була на релігійну тематику. Андрій Мадай мав нахил до монашого життя. Восени 1979 р. вступив до манастиря Отців Студитів в Кастель Ґандольфо, біля Риму — Італія, де був до весни 1981 р. З причин здоров’я Мадай був приневолений покинути манастир і тепер живе і творчо працює у Філядельфії.
Спершу варто буде назвати хоч деякі біографічні дані мистця Андрія Мадая. Він народився 26 листопада 1953 р. у Філядельфії. Тут же кінчав народню і середню школи. Високі студії почав і закінчив на Пенсільвенській Академії Мистецтва в роках 1971-1975. Він належав до виняткових студентів, бо на оплату студій одержував повну стипендію. В 1977 р. викладав графіку на Західньо-Мерилендському Коледжі у Вестмінстері. В 1978 р. Менор Джуніор Коледж видав збірку його праць. Після довшої застанови Андрій вирішив поступити до манастиря Отців Студитів, про що вже була згадка на початку. До речі, Андрій і в манастирі не переставав працювати над мистецтвом, студіюючи й утверджуючи іконопиство. Він проводив свої студії з співбратом-монахом Ювеналієм. Його студії іконопиства і традиційного малярства позначились у дальшій мистецько-творчій праці.
Треба підкреслити, що Андрій Мадай належить до молодих талановитих мистців, про це засвідчували виставлені на виставці в Нью-Йорку його праці. При цьому слід згадати, що праці Андрія були неодноразово нагороджені. Тут можна назвати нагороду, яку він одержав у «Лювіс Комфорт Тіфані Фондейшен Ґрент», «Графік Сентер Прайс», «Вейн Арт Сентер» й низку інших. Це говорить про непересічність праць А. Мадая.
На виставці в Нью-Йорку Андрій мав свої найновіші праці. Його тематика в основному релігійна, для прикладу можна навести частину назв виставлених праць на виставці в Нью-Йорку: «Народження Ісуса Христа», «Митрополит Шептицький», «Патріярх Йосиф», «єп. Сотер Ортинський», «св. Миколай», «Мати Божа», «св. Андрей-апостол», «св. Димитрій Великий», «Христос Учитель», «Годигітрія», «Квіти», портрет «Олесь Бердник», «Церква», «Захід сонця над Альбанським озером» й інші. Виставлені праці в його мистецькому осмисленні були оригінальними. В них виразно помітний його індивідуальний підхід і винахідливість. З виставлених праць справді помітно, що насолода мистця — творити, а творчість — це виплив його душі, його спонтанних дерзань, в яких, здається, немає жодних перешкод, вони в нього випливають легко, продумано й узасаднено. Андрій кожний свій твір висловлює змістово, взірцево, без зайвих компонентів, які перешкоджали б у виразності твору.
Без найменшого сумніву в нього є чіткий і виразний, прямо майстерний рисунок. Треба взяти до уваги процес його творчости. Він свій твір вирізує на дереві. Це не те саме, що тягнути лінію олівцем чи пензлем. Коли приглянутись до його ліній, то треба признати, що вони виведені майстерно, навіть не хочеться вірити, що це є дереворіз. Під тим оглядом Андрій є віртуозом. Не кожному вдається, а Андрієві це дається легко, без труднощів. Виявом роздумів Андрія є його твори. Ось для прикладу тут можна назвати в його творчо-мистецькому осмисленні твір «Народження Ісуса Христа», відбитку якого містимо. Пригляньмось до самої композиції, виведених ліній, змістового схоплення глибокої ідеї, символіки й майстерного пов’язання всіх компонентів в одну нерозривну цілість. Поруч з тим варто назвати портрет Олеся Бердника. Ні, це не просто портрет, з цього твору дихає сила динаміки, сила Бердникового, невмирущого слова правди. Висловити в творі глибоко внутрішні моменти переживання — творчости, як Андрій це виявив у портреті Бердника — не легко, а в Андрія це вийшло майстерно. Те саме можна сказати про картину «Пантократор», «Патріярх Йосиф» й інші.
Треба підкреслити, що виставка Мадая під багатьма аспектами була унікальною й оригінальною. Його мистецький вислів й осмислення є визначальними. Він уміє майстерно схопити ідею твору, його вирізати на дереві та в друкарській відбитці запрезентувати глядачеві. Твори Мадая завжди знаходять спільну мову з глядачем, а це також важливо.
Мадай щойно закінчив велику працю — виконав іконостас в церкві св. Йосифа в Чікаґо. Треба припускати, що це буде твір непроминальної вартости. Андрій має за собою цілу низку відбутих індивідуальних і збірних виставок. Після нью-йоркської виставки мав чергову виставку у Пенсільванській Академії Мистецтва. Разом з ним виставляв свої картини Олівер Родумс.
В обговоренні виставки Андрія Мадая, яка була непересічною й оригінальною включно з оправою, тобто без рамок, було вжито деяких суперлятивних висловів, але вони були вжиті на місці й заслужено для мистця.
