Художник Олег Кіналь про працю над ілюстраціями українського видання поеми Тассо
Перше українське видання поеми Торквато Тассо «Визволений Єрусалим» проілюстрував художник з багатолітнім досвідом і численними успішними проєктами Олег Кіналь з Тернополя. Митець погодився розповісти читачам «Патріярхату» про свою роботу з візуалізації видатного твору епохи Відродження для українського читача ХХІ століття.
– Пане Олеже, ви вже малювали хрестоносців до того?
– Хрестоносцями я захоплювався з дитинства. В 14 років намалював баталію – битву тевтонів та русичів. На жаль, вона не збереглася. Загалом давно ілюструю книги на історичну тематику. Малював, зокрема, лицарів, графічні портрети «Королі і князі України-Руси», уміщені в трилогії Володимира Білінського «Україна – Русь», а також лицарів до книг Петра Кралюка «Данило Острозький», Валентина Терлецького «Книга сили», Антіна Лотоцького «Галицько-Волинська держава». В 2022 році видавець Олег Фешовець – «Астролябія» – запропонував співпрацю в оформленні книги Тарквато Тассо «Визволений Єрусалим». Я радо погодився, адже це один із найвеличніших творів епохи Відродження.
– Чим надихалися, працюючи над ілюстраціями для цієї книги?
– В лютому 2022 року почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну. Тривога і смуток не давали мені змоги працювати. Невідомо було, чи надрукують твір… Але прочитав перші рядки повісті:
Оспівую священне військо я
Й того Вождя, що Гріб звільнив Господній;
Хоч мук його ятрила печія,
Були правиця й ум у дії згодні;
Дарма вся зброя Сходу там сія,
Дарма Пекельні злобляться безодні, –
Кому сприяють Небо і святі,
Не схибить на призначеній путі…
І твердо вирішив, що таки ілюструю цю поему. Надихали мене й твори знаних художників, які раніше працювали над «Визволеним Єрусалимом». А ще усвідомлення того, що я зобов’язаний створити українське видання, яке має бути одним із кращих.
– Якою була співпраця з видавництвом, перекладачем, хто вибирав сцени, які варто зобразити?
– Видавець дав мені свободу творчості, і я вдячний йому за це. В роботі над поемою мені допомагала дружина Наталія Кіналь. Вона досконало вивчила епоху, геральдику, історичних персонажів та героїв поеми, підбирала ілюстративний матеріал, підказувала сюжети, обговорювала важливі деталі.
– У виданні немає типових для образотворчого мистецтва еротичних сцен (Арміда та Рінальдо). Що за цим стоїть?
– Кращі майстри, художники створювали полотна про Рінальдо та Арміду на основі поеми «Визволений Єрусалим». Сюжет був популярний серед майстрів XVII–XVIII століть: вони зображені на полотнах французьких художників Ніколя Пуссена, Франсуа Буше, Луї-Жан-Франсуа Лагрене, фламандського Антонія ван Дейка, італійського Джованні Баттіста Тьєполо (Джанбаттіста) та інших. На сюжети «Визволеного Єрусалиму» створювали опери композитори Клаудіо Монтеверді, Георг Гендель, Крістоф Віллібальд Глюк, Йозеф Гайдн, Джоакіно Россіні, Антонін Дворжак, Ференц Ліст. Після такої аналітики ми з Наталею вирішили, що ілюстрації будуть без еротики, щоб поему могли читати всі.
– У головному образі є терновий вінок. Лицарі несуть терновий вінок і страждають в цьому поході, а чи вони борються за терновий вінок? Що тут автор мав на увазі?
– Для християн терновий вінок є нагадуванням, що Ісус був і залишається Царем. Колись увесь всесвіт схилиться перед Ним, бо Він – «Цар над царями, і Господь над панами». Те, що римські солдати замислювали як знущання, насправді продемонструвало дві ролі Христа: страдника-раба (Ісаї 53) та переможного Месії-Царя (Об’явлення 19). Тому символом поеми я обрав терновий вінок на хресті. Так і в хрестовому поході лицарі страждали та гинули, щоби визволити Гріб Господній, який розбили племена сельджуків. Єрусалим був визволений. Хрестоносці створили чотири держави: Єрусалимське королівство, Князівство Антіохії, Триполійське графство і Графство Едеса. Тому на обкладинці можна побачити хрест, а біля нього – чотири менші. Це символ лицарів Першого хрестового походу. На ньому я зобразив терновий вінок.
– На кількох зображеннях є хрест із прив’язаними до нього дзвонами. Це десь так було чи то авторський задум?
– Дзвони на хресті я бачив у фільмі «Хрестоносці». Вони закарбувалися в пам’яті, тому й вирішив їх намалювати.
– У листопаді 2023 року в Марійському духовному центрі у Зарваниці відбулася виставка ваших робіт-ілюстрацій до «Визволеного Єрусалиму». Серед інших там була ілюстрація боротьби з чортом, яка до видання ввійшла в обрізаному вигляді. Як так сталося? Чи є ще зображення, які не ввійшли до книги?
– Так, є такі зображення. Варіанти ілюстрацій були різні, деякі з них залишилися на ескізах. Боротьбу з чортом ми довго обговорювали. Після дискусій з редактором її вирішили переробити.
– Отже, роботи створені, українське видання поеми проілюстроване… Яка доля оригіналів ілюстрацій?
– Як професійний ілюстратор я стараюся йти в ногу з часом, давно працюю на планшеті Wacom Cintiq Pro. Графічні роботи, створені в графічній програмі, збережені в електронному варіанті. Сучасний підхід відкриває нові можливості, прискорює ілюстрування. Видавництва вимагають зображення в електронному варіанті з відповідними нормативами для поліграфії. Кожен мій штрих створений рукою, тільки не на папері, а на планшеті. Картини надруковані на широкоформатному принтері, в рамах, готові до виставок і презентацій книги. Мене часто запрошують на волонтерські художні пленери, там я малюю на полотні фарбами, а на папері пастеллю, аквареллю і тушшю.
– На форзацах книги є мапи, дуже корисні для орієнтації читача. Кому належить ідея їх створення, а також оформлення?
– Мапи доповнюють поему, це особливість українського видання. Коли ми з Наталею вивчали Перший хрестовий похід, натрапили на план Єрусалиму до 1187 року в «Гаазькій ілюстрованій Біблії» ХІІ століття, на фрагмент псалтиря. Цифрове зображення оригіналу зберігається в Гаазі, у Королівській бібліотеці Нідерландів. Зацікавили нас і сучасні мапи походу. Вирішили відобразити їх на форзацах. Потрібно було перемалювати, перекласти тексти, нанести позначки, зробити все під стиль видання. Головні герої – хрестоносці – є реальними особистостями Першого хрестового походу. Тож читачам цікаво, звідки йшли лицарі, які в них були герби, в які краї вони заходили.
– Дякую за таку цікаву розповідь!
– Бажаю читачам ознайомитися із захопливою та величною поемою «Визволений Єрусалим» Торквато Тассо. Його називають некоронованим королем усіх поетів.
Бажаю нам усім віри, сили та перемоги! Слава Ісусу Христу!
Розмовляв Володимир Мороз
