Дорогі Читачі, вітаємо Вас щиросердечно ось цими радісними святочними словами: «Христос Воскрес!». Чи є на світі більше радісні слова, як ось ці давні, давні слова, такі співучі й дзвінкі, усе незмінні ті ж самі, у них ні слабости, ні старости нема, у них життя, життя, життя. Вони, ось ці слова Христа, пройшли крізь довгі, довгі віки, у бурі й невигодах, їх прийняти забороняли, з Божих храмів — церков проганяли, їх у хату не впускали, а вони жили, жили й процвітали, людські душі зціляли і мертвих воскрешали. Це ось ті слова, яким ні початку, ні кінця. Вони такі короткі, звичайні, нескладні — прості, а у змісті їх — неосяжна глибина. З них, як із незайманого перводжерела, безконечно випливає любов і щастя, божеська краса.
Це вони, ось ці прості нескомпліковані святі слова, що так виразно і зрозуміло промовляють до вселенського людства. Вони для нас — дорога, підкреслюють і визначують День Божий — святий, утверджуючи наше життя. Вони для нас – незаступимий компас у Божі простори, звідкіля спливали золоті Божі слова — «На початку було Слово і Слово було — Бог…». Це ось ці слова, у яких прихована безмежна глибина людського життя. Для них немає меж, немає кордонів і перешкод, вони проникають крізь грубі мури й фортеці, де тільки б’ється людське серце. Вони у царстві диявола знаходять спрагнені уста, які вірять у воскреслого Христа. Це ж така проста і незаперечна правда свята.
Пригадуєте, це ж бо вони, ці радісні слова, що розігнали чорні, чорні безпроглядні хмари Великої П’ятниці, й радісним співом заповнились Божі небеса — Христос Воскрес!
Вони, ось ці дзвінкі слова, летять на крилах дзвонів у небесні простори і симфоніями неповторно чарівних мелодій голосять вічно живу, незаперечну й святу радісну істину — Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував. Чи може бути більша радість людського життя, як ось ці слова, вони незаперечні, як весна, що приносить оновлення життя.
Це ось ті слова, що весняним, теплим дощиком змивають осади з листків — минулих чорних днів і райдугою у небесах сягають святих і неповторних Божих слів.
І знову гомонить безмежна радість, знову те ж саме, але інше, неповторне воскресіння, знову пробуджена весна, коли знову все наново оживає, це для кожного безспірне, продовження життя. На їх крилах радість прилетіла, тихо, нишком розповіла про Христове воскресіння, про відкуплення — спасіння людського життя. Це слова, що кличуть і закликають: «Поверніться до Христа, бо він же — наш шлях і життя».
Чомусь цей заклик, ці слова більше чують і їх розуміють там, у царстві диявола, за Залізною заслоною, де не впускали, проганяли Христа. Там поети складають святі похвальні слова на хвалу Господа-Христа. Там за Євангелію святу в’язнів у карцери саджають. В’язні голодівку держать і домагаються — віддайте нам святу Євангелію — житія, не зачиняйте нам дороги до Христа. А де ж ми тут?
Подумаймо й ми у ці свята Христового Воскресіння і згадаймо ці радісні слова воскреслого Христа. Згадаймо й наших братів у Христі, щоб Всевишній нагородив їх ще більшою витривалістю і допоміг їм, щоб прийшла година і вони могли вільно хвалити воскреслого Христа.
Ось ці радісні слова, Дорогі читачі, залишаємо Вам для роздуми у дні свята воскреслого Христа. Христос Воскрес!
М. Г.
