В Гартфорді, Конн., 5 серпня 1979 p., в церковній залі відбулися загальні збори парафіян церкви св. Архистратига Михаїла. Збори відкрив молитвою о. Іван Робке, виконуючий обов’язки пароха церкви св. арх. Михаїла, та покликав до слова Івана Босака і Олександра Пришляка. Зібрані миряни довідались від звітодавців та ініціяторів зборів про актуальність й необхідність розв’язки проблем перед якими стоїть парафія св. арх. Михаїла. Тут можна назвати:
1. Затяжні переговори і торгування парафії з чинниками місцевої влади, стейтовими і федеральними агенціями в справі придбання парафією сусідніх земельних площ, чи домів потрібних для нормального розвитку церковно-релігійного життя.
Інтересам парафії не сприяє те, що о. Іван Робке залишається в нашій парафії тимчасово, і що призначення нового пароха може стати дійсністю щойно в половині вересня.
3. Внутрішний і зовнішний стан церкви, цвинтар і школа потребують негайної практичної уваги, догляду й опіки.
4. Виникла також потреба координації фонду ім. св. п. о. протопресвітера Стефана Баландюка, який призначено на придбання іконостасу.
5. Справа будови або цілковитої перебудови парафіяльного дому є критична.
6. Господарка біжучими і довготерміновими фондами парафії вимагає також фахового нагляду і обслуги.
На думку обидвох звітодавців парафіяни церкви св. арх. Михаїла повинні поробити конкретні заходи, щоби існуючу ситуацію господарського сектора парафії по змозі устійнити, поробити відповідні пляни і цим способом допомогти новому парохові стати ефективнішим душпастирем. І. Босак і О. Пришляк запропонували загальним зборам вибрати Номінаційний Kомітет, щоби він зайнявся підбором кандидатів до Церковного Комітету для цієї справи, намітив окремі загальні збори парафіян. Також була мова про реченець нововибраного Церковного Комітету. Збори вирішили, що такий Комітет повинен існувати до кінця грудня 1979 р. Таке рішення було зумовлене тим, щоби дати можливість новопризначеному парохові мати певний влив на вибір поодиноких осіб, які мали б увійти до Церковного Комітету. Для цього загальні збори вибрала Номінаційний Комітет в складі: о. Іван Робке, Михайло Мельник, Іван Босак, Олександер Пришляк і Мирон Зелез. Вирішено загальні збори відбути 9 серпня 1979 р.
Номінаційний Комітет на свойому засіданні виготовив список кандидатів до Церковного Комітету, як також намітив список осіб до почесного Церковного Комітету. Миряни відчули, що вони мають також важливий голос в церкві. Все було приготоване для відбуття намічених зборів вибрати членів і список вибраних членів переслати до стемфордської єпархії для затвердження.
Несподіванка…
На головні загальні збори що відбулись 9 серпня 1979 р. в 7 годині вечора прибуло біля 100 осіб, щоби своєю участю допомогти перевести в життя основні підложжя для організаційного завершення Церковного Комітету, який так потрібний для життя і розвитку парафії. На збори прибув парох сусідної церкви в Нью-Брітен о. Карло Меззоно. Не згадавши ні словом про ціль зборів о. К. Меззоно закликав присутніх до молитви. По закінченні молитви прийшла черга на першу несподіванку з сторони о. К. Меззона. Він заявив, що стемфордський єпарх, Владика Василь призначив його на пароха церкви св. арх. Михаїла в Гартфорді. о. Меззона прочитав вибрані уривки з офіційного листа єпископа Василя Лостена (англійською мовою). Цю вістку присутні прийняли оплесками і думали, що тепер наступить офіційне відкриття головних загальних зборів. Однак о. Меззоно продовжував, віддалюючись від головної теми нарад. Він говорив про потребу єдности, підкреслював, щоби молитва «Боже нам єдність подай»… не залишилася тільки словами. Він згадав про заслуги св. п. о. Ст. Баландюка, особливо, коли ідеться про фінансове положення парафії. «Важні справи залишаються ще до здійснення… я буду служити всім однаково… До нашої церкви треба притягнути тих, що від нас відійшли… Я є традиціоналіст. Я ціную і заховую звичаї Української Греко-Католицької Церкви…, нам треба єдности, як я вже сказав…, але я вам раджу відкликати тимчасово вибори «Дорадчого Комітету». Це була друга несподіванка з сторони новопризначеного о. пароха. На залі вже не було оплесків, як перед тим. Мертва тиша. До слова зголосився Іван Босак, який о. парохові з’ясував доцільність і конечність відбуття загальних зборів та потребу покликання до життя Церковного Комітету. При підборі кандидатів до Церковного Комітету ініціятори керувалися виключно інтересами парафії. «Ми мали тільки добро церкви на увазі і більше нічого. Все це, що я чую і бачу мені є не зрозумілим». Ол. Пришляк старався доповнити думки свого попередника і тим самим запевнити о. пароха в намірах якими руководився Номінаційний Комітет при підборі членів до Церковного Комітету. Пришляк кількакратно просив о. Меззону відчитати список прізвищ до Церковного Комітету, о. Меззоно прохання Пришляка збув мовчанкою. По деякому часі, за дозволом о. К. Меззони Ол. Пришляк відчитав список кандидатів і нічого не сталося… При цьому він досить подрібно зупинився на кваліфікаціях поодиноких кандидатів до Церковного Комітету та проаналізував критерії, якими керувався Номінаційний Комітет при підборі кандидатів. Весь труд Ол. Пришляка не мав найменшого впливу на поставу о. Меззону. Його становище було ясне — відкликати вибори на декілька тижнів і цим дати парохові змогу особисто пізнати і переконатися чи він, як парох зуміє з індивідуальними членами Дорадчого Комітету співпрацювати. Не помогли речеві виступи пані А. Крамар і Колінського, які підкреслювали, що для пізнання парафіян потрібно довше часу… о. парох стояв непохитно на свому — відкликати вибори… Стало остаточно ясно, що загальні збори не відбудуться, і що справу «благонадійности» кандидатів до Церковного Комітету буде скринінґувати арбітрарно о. парох К. Меззоно. В противному разі навіщо було відкладати вибори…
Залишити такі питання без значення, як:
1. компетенції і правосильність загальних зборів мирян, 2. компетенції Номінаційного Комітету, 3. Що собою представляє Дорадчий Комітет? 4. Статут церковного (чи пак Дорадчого) Комітету, о. парох погодився відбути вибори Дорадчого Комітету в неділю 9 вересня 1979 р.
В загальному можна сказати, що миряни почувались начеб їх було обкрадено. Одні заявляли, що це рішення відложити відбуття виборів до Церковного Комітету являється образою мирян, і як таке являє собою насильство… Так прийшла перша фаза несподіванок, які приготовив о. К. Меззоно для парафії св. арх. Михаїла. На слідуючий крок не прийшлося довго чекати. В неділю, 12 серпня під час св. Літургії о. парох оголосив «історичної» ваги повідомлення, яке відноситься до назви — титулу Блаженнішого Патріярха Йосифа. Згідно з даними, які отримав о. К Меззоно від Владики Василя то весь єпископат Помісної УКЦеркви від тепер вживатиме назви Блаженніший Первоієрарх. До такого рішення прийшли всі наші владики, включно з Блаженнішим. (Чи справді? примітка складача). Ці рішення будуть незабаром опубліковані у пресі, о. К Меззоно під час св. Літургії дотримувався усної інструкції свого єпископа і поминав Блаженнішого Первоієрарха. (Велике досягнення нашого єпископату, sic).
По закінченні Служби Божої о. парох К. Меззоно сам почав співати «Боже Великий…» В зв’язку з тим в Гартфорді кружляють небезпідставні голоси, що такий поступок новопризначеного пароха був подиктований впертістю — не допустити хор до відспівання «Молитви за Патріярха» — практика, що вже в нас закріпилася і стала традицією… Від традиціоналіста священика парафіяни в Гартфорді сподівались більше розважної поведінки.
Ми переконалися також, що наш новий парох має дивний погляд на Патріярхат, помісність, традиції, компетенції загальних зборів мирян і особу Блаженнішого Патріярха Йосифа І.
П. С. Слід не забувати і пам’ятати, що за парохом стоїть єп. Василь і це в основному постава владики.
