Інтерв’ю з Олександром Тодея, Архиєпископом Клюя
Крім Української Греко-католицької Церкви існують інші Церкви візантійського обряду, які мають євхаристійну єдність із Єпископом Риму. Представляємо вам питання Румунської Греко-католицької Церкви. Існують різні тотожності між положенням і проблемами Української і Румунської Греко-католицьких Церков. Представляємо отже вам інтерв’ю Михайла Димида із Первоієрархом Румунської Греко-католицької Церкви архиєпископом Александром Тодея. Це інтерв’ю було взяте італійською мовою під час з’їзду Організації «Церква в Потребі» в Кобленсі, Західня Німеччина, в місяці квітні цього року.
М.Д. — Прошу Ваше Преосвященство коротко сказати про нинішнє положеня Греко-католицької Церкви в Румунії.
Архиєпископ Тодея — Сучасний стан Греко-католицької Церкви чи Церкви в Румунії, з’єднаної з Римом, є слідуючий: По упадку комуністичного уряду і особливо диктаторів, 31 грудня 1989 p., останній день минулого року, теперішній керівник уряду видав декрет, силою якого уневажнив декрет 358 із 1948 року. Цей давній декрет клав Греко-католицьку Церкву поза законом, тобто що не може існувати із причини, що вона ніби самочинно перейшла до Православної Церкви. Це не було правдою, бо всі єпископи були арештовані, а також всі священики, що не хотіли перейти, і так далі залишились.
Зараз виданий цей декрет. І ми подумали, що на основі цього декрету православні брати прийдуть і нам скажуть: «Ось ваші церкви! Входіть до них і дійте!». Натомість вони, в порозумінні із уповноваженим у Справах Релігій, який дуже підтримує Православну Церкву, вирішили, що вони не можуть нам повернути наші церкви аж до моменту, коли перепровадимо перелік вірних. Де більше греко-католиків, то церква нам, де більше православних вірних, то церква їм. Але ми не просимо їхніх храмів, ми хочемо, щоб нам повернули церкви, нам проти нашої волі насильно відобрані. І так продовжується. Ми стоїмо на такій базі: повне віддання того, що нам забрали, якщо воно ще існує. Якщо якийсь храм, парафіяльний будинок, семінарія знищені, то ми вже того не вимагаємо, лише те, що ще нині існує. А вони лише хотять зробити перелік.
Чому ми не можемо на це погодитися? Зараз по православних храмах священики отримали листи і говорять, що румунські греко-католики з причини їхньої католицької віри є ближчі до мадярів, які теж є католиками. Ви знаєте, що в Трансільванії є цей конфлікт. А це наклеп, бо історія Греко-католицької Румунської Церкви показує, що вона була поміркована, як на національному, так і на релігійному полі і не вчинила таких поважних, дуже поважних помилок, як це зробила Православна Церква, підтримавши комуністів.
М.Д. — Чи Ви тим хочете сказати, що нині в Румунії не існує ніякої співпраці між Греко-католицькою і Православною Церквами?
Архиєпископ Тодея — Співпраця існує, але… Ми говорили з ними. Особливо з одним православним єпископом, якого скинули з причини тісної співпраці з комуністами. Він отримав доручення від патріярха з нами говорити і, наприклад, був три рази в мене. Цей єпископ, як людина в скрутній ситуації, дуже милий чоловік. Він особисто був за нами. І він був сильно вражений, коли я йому сказав, що де існує лиш один храм, ми відступимо приміщення для цього, щоб православний священик міг відправити Літургію. Він тим був дуже захоплений, але інші ще не готові до того, бо коли вони отримали наші храми від комуністичного уряду, із бігом років, і з фактом, що комуністи ставали завжди сильнішими, вони стали переконані, що поки житиме наша генерація, не зміниться ситуація. Вони не думали про молодих священиків, які в нас є. А коли впав Чауческу, вони були заскочені і принижені, бо це для них ганьба, і я їх дуже добре розумію. Вони завжди говорили: «Ніколи ситуація не зміниться!». Отже, існує якась співпраця. Я теж говорив з двома митрополитами, але покищо вже не бажаю цього робити, доки не зміниться ситуація.
М.Д. — В справі повернення своїх прав і дібр Греко-католицька Церква буде вести переговори з православними чи з урядом?
Архиєпископ Тодея — Ми хочемо переговорювати з урядом, бо уряд є першим винуватцем. Був я у керівника уряду Ілієску і власне так йому говорив. Він мені сказав продовжувати діялог з уповноваженим у Справах Релігій і з Православною Церквою. Я відповів, що з Православною Церквою ні, що ми згодом зможемо по-товариському порозумітися, так щоб все добре йшло, і дійти до того, щоб разом відправляти похорони і все, що можливе разом здійснювати. А коли прийде до єдности, то навіть служити Літургію. А дальше я твердив, що відповідальним є уряд, бо це він був силою ужив силу проти нас, а Православна Церква лише йому в тому допомогла. І з цієї причини уряд має робити рішення, а не лишати, щоб православні могли нами провадити, як собі бажають.
М.Д. — Дякую Вашому Преосвященству за цінні відомості про Греко-католицьку Церкву в Румунії.
