Від кінця травня до половини червня гостював знову на нашому континенті всім відомий о. проф. д-р Іван Гриньох з Німеччини. Цим разом наш достойний гість був в характері голови Українського Богословського Наукового Товариства. Метою подорожі було познайомити ієрархію, духовенство та мирян нашої митрополії з діяльністю Богословського Товариства і заохотити їх до співпраці з ним,— як також нав’язати контакт з деякими науковими установами для наладнання співучасти у підготовці до відзначення 1000-літнього ювілею хрещення Руси-України.
В тій цілі о. проф. д-р І. Гриньох склав візиту філядельфійському митроп. архиєп. Степанові Суликові та відбув з ним довшу розмову, як також мав короткі зустрічі зі стемфордским Владикою Василем і чікаґським Владикою Іннокентієм. Рівнож старався зустрітись з Блаженнішим Митрополитом Мстиславом і при цій нагоді відвідати Духовну Семінарію та Музей у Бавнд Бруку, але це не було можливо з огляду на Собор Української Православної Церкви, який саме у той час відбувався.
Окрім цього отець професор зустрічався з представниками Української Вільної Академії Наук, провів з ними корисні розмови, та як професор Українського Католицького Університету в Римі відвідав філії УКУ у Філядельфії та Вашінґтоні. Мав намір відвідати також Філії УКУ в Чікаґо, але цим разом це не вдалося.
Наш гість з Европи відвідав окремо Гарвардський університет, оглянув його бібліотеки, познайомився з ходом праці Українського Наукового Інституту та відбув ділові розмови з його керівником, проф. О. Пріцаком, щоб зорієнтуватися, скільки ця поважна наукова інституція зможе дати вкладу до наших 1000-літніх ювілейних святкувань.
Сподіваємося, що всі ці розмови і контакти дадуть початок для корисної і плодовитої співпраці всіх наших наукових сил, що причиниться до всебічного відзначення цього рідкісного ювілею.
Всі вищезгадані заходи набирають особливої ваги в обличчі вістки, поданої в березневому числі Інформаційного Бюлетеню Московської Патріярхії, про що буде мова пізніше.
Користуючись коротким побутом цього знаменитого бесідника й одного з найвидатніших сучасних богословів, Філії УКУ у Філядельфії та Вашінґтоні зорганізували нашвидку дуже цікаві доповіді. Так у Філядельфії, в четвер, 4-го травня, отець професор говорив на тему: «Богословські основи Богородичних правд віри у світлі ортодоксії».
Хоч доповідь була на високому академічному рівні, а сама тема стисло богословська, то всеж-таки прелеґент зумів зробити її доступною і зрозумілою в загальному навіть для слухачів з інших професій. Авдиторія з великим зацікавленням та напруженою увагою слідкувала за ходом думок доповідача. З’ясувавши спочатку широко й дуже вичерпно дефініцію ортодоксії, о. д-р І. Гриньох згадав про два папські документи: Буллю папи Пія IX: «Інеффабіліс Деус» з 1854 р. та Апостольську Конституцію папи Пія XII: «Муніфецентіссімус Деус» з 1950 р. (про Непорочне Зачаття і Успіння Богородиці). Опісля зосередився на основах Богородичних правд віри у Східній Церкві, які були покладені ще в перших віках офіційного християнства східніми Отцями Церкви і задокументовані у св. Літургії Івана Золотоустого та становили таким чином від віків «Вірую» Божого Люду на Сході. Отож, як доповідач підкреслив, Божественна Літургія у Східній Церкві є не тільки безкровною жертвою, засобом культу і частиною обряду, але ще й до того фундаментом і документом богословської мислі цієї ж Церкви.
Тема доповіді була дуже на часі, бо саме цього року цілий християнський світ відзначає 1550-ліття Ефеського Собору (431 p.), на якому проголошено, що Марія є справді БОГОРОДИЦЯ-ТЕОТОКОС, а не тільки Христородиця, як твердила несторіянська єресь.
До речі, виголошена доповідь була скороченим оглядом праці о. д-ра І. Гриньоха, яка має появитися у 1981 р. в німецькому збірнику, присвяченому дослідам богословських основ почитання Богородиці.
В неділю, 7-го червня відбулася у Філії УКУ в Вашінґтоні доповідь отця професора на тему: «На порозі 1000-ліття нашого християнства». Була заповіджена також доповідь в Нью-Йорку, але з уваги на похорон о. ігум. В. Ґавліча, вона була відкликана.
Слід тут також згадати, що д-р Леонід Рудницький, директор Філії УКУ у Філядельфії, провів з отцем І. Гриньохом інтерв’ю, яке було передане радіомовленням «Голос Мирян», спонзорованим місцевим Патріярхальним Відділом. В цьому інтерв’ю було порушене питання Синодів, їх значення і завдання в Східніх Церквах та конкретно наші попередні Синоди і спроба інтерпретації останніх двох єпископських Синодів нашої Церкви. Друге питання відносилось до поминання Патріярха в св. Літургії. Отець професор підкреслив, що воно має не тільки літургічне значення, але й рівночасно є основою для побудови нашого «Вірую» у Святу Єдину Католицьку і Апостольську Церкву. Поминання Патріярха творить підставу для тих законів, які пізніше будуть оформлені у змаганні за повноту прав нашої Церкви, за віднайдення її ідентичности, яка, на жаль, впродовж довгих століть почала затрачуватися у свідомості цілого українського Божого Люду. Отже, поминання Патріярха творить наш рідний закон.
Третім питанням було святкування 1000-ліття християнства. Отець професор радіє з ініціятиви наших наукових установ, яка виявилася у зустрічах ! конференціях у Філядельфії й у Римі, але їх треба поглибити, щоб дійти до конкретних вислідів. Потрібно створити різні дослідні Комісії: літургічну, правно-канонічну, біблійну, щоб можна було разом з братами православними справді спільно заманіфестувати, що ми є одна Церква старої Києво-Галицької Митрополії і всієї Руси. І це буде нашим гідним вкладом у ювілей, який буде становити поріг для наступного 1000-ліття українського християнства і відродження Української Церкви та українського патріярхату з осідком у Києві. Київ мусить стати осередком нашого християнства так, як він був на початку.
Як протиакцію до нашої дії і приготувань, Заґорськ у своєму Бюлетені з березня цього року подав Рішення синоду Російської Православної Церкви також відзначити 1000-літній ювілей хрещення Руси.
Створено Комісії, до яких входить понад 30 осіб з поміж ієрархії та московських, ленінградських і вітебських науковців. Отже, виходить, що будемо змагатись!
На закінчення можна б тільки додати, що Філядельфія, як також напевно й інші осередки, будуть нетерпеливо дожидати наступних відвідин дорогого гостя з Европи, щоб могти скористати з його великого знання та глибокого розуміння духа Східньої Церкви, яке нам всім так конечно потрібне для духової обнови, щоб гідно зустріти наш ювілей.
