За стараннями Товариства Підтримки Патріярхату Помісної УКЦеркви у Гамілтоні — Канада, 21 жовтня 1984 р. віддано пошану Його Святості, Патріярхові Йосифові, смерть якого до глибини сколихнула й пригнобила нашу громаду в Гамілтоні. Підготовляючись до Жалобної Академії, в місцевому англомовному щоденнику «Гамілтон Спектейтор», за стараннями секретаря Патріярхального Товариства інж. В. Мороза, поміщено разом із фотом Патріярха статтю, в якій коротко накреслено сильветку життя, праці й терпіння каторжника більшовицьких таборів та його звільнення в 1963 р. Також згадано про його поїздки-відвідини всіх скупчень українців у вільному світі.
Покійний Патріярх Помісної УКЦеркви увесь свій час, 20 років на волі, присвятив справі відновлення і відродження нашої Церкви у світі, а мрією і бажанням Його було — існуючий Патріярхат завершити визнанням Апостольською Столицею.
У сороковий день смерти Блаженнішого Патріярха Йосифа в нашій церкві Св. Духа відправлено парастас в сослуженні наших духовних отців із відповідним словом нашого пароха о. крил. Романа Ганкевича при співучасті молодечих організацій: Пласту, СУМУ, станиці Братства колишніх вояків І УД УНА та всіх церковних і світських організацій.
У неділю, 21 жовтня 1984 р. відбулась у нас Жалобна Академія в пошану Покійного Патріярха Йосифа. Відкрив її вступним словом і однохвилинною мовчанкою голова Патріярхального Товариства Павло Копачівський.
В Академії взяли участь: місцевий хор «Дніпро» під диригентурою пані Нілі Геник-Березовської, дівочий хор при осередку СУМ у Гамілтоні дир. п. Ігор Дзюбак, дівочий квартет при парафії Св. Духа — провідниця пані Марія Фаренич, рівно ж її власні вірші-рецитації, присвячені Великому Покійникові, о. Йосифові. Шкільна молодь парафіяльної школи виконала спільну деклямацію, як також пісню «Мала Кантата».
Змістовну й глибоко продуману доповідь про життя, працю й заслуги Покійного Патріярха виголосив о. крил. Роман Ганкевич. Він говорив про Патріярха як про ректора Богословської Академії у Львові, виховника богословів та їхнього професора. Дальша праця як помічника і наслідника Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, його переслідування і арешт більшовицькою владою, заслання на каторгу. Згодом його душпастирська праця серед каторжників українців та інших народностей, які горнулись до нього, як до свого духовного батька, до якого мали велику пошану й любов. Доповідач зупинився над широкою працею відновлення і об’єднання Української Католицької Церкви покійним Патріярхом у вільному світі, відвідування своїх вірних у всіх закутинах західнього світу. Також доповідач накреслив велику наукову спадщину Блаженнішого Патріярха.
Отець крилошанин закінчив свою змістовну доповідь вибраними уривками із «Завіщання» Патріярха Йосифа.
Закінчено Жалобну Академію молитвою «Боже, вислухай благання» при численній участі присутніх у супроводі хорів на сцені. Наші жалобні святкування викликали серед усіх жаль і смуток по втраті нашого новітнього Мойсея — Глави Помісної УКЦеркви та її достойного Патріярха — Духовного Батька Української Церкви й народу.
Вічна Йому Пам’ять!
За Управу Т-ва Підтримки Патріярхату
Помісної УКЦеркви в Гамілтоні
В. Мороз — секретар
П. Копачівський — голова
