(В тисячолітній Ювілей Христової віри в Русі-Україні)
Тисячу літ тому —
У мойому славному краю
Князя Великого Вкраїни
Твоя рука, о Христе Боже,
Духом святим благословила.
Щоб віра Твоя пресвятая
В Русі-Україні вічно жила!
За неї гинули і гинуть
Брати і сестри мої рідні.
Але сліди твоєї віри —
Все більше й більше в серцях видні,
Стійко стоять за Твою віру,
Вірні в Україні —
Й серед тортур в Сибірі.
Благослови і нас в чужині,
Святими ласками своїми
В тисячолітній Ювілей
Благослови, о Милосердний!
Вкраїни страдниці дітей.
Тобі єдиному на славу
З’єднаєм руки ми усі,
А ти, Ісусе, Сину Божий,
Рукою Божою Своєю
Нас всіх братів благослови!
Нехай нас Дух Твій всіх осінить,
Нехай любов в нас розцвіте,
Тобі єдиному на славу
З сердець хай пісня попливе.
Нехай лунає в цілім світі
Краса її в наш Ювілей,
Нехай усі Вкраїни діти
Ллють пісню слави із грудей!
Усі в однім акорді, Боже,
Як ти на віки всім велів,
Щоб в кожнім слові й звуці пісні
Ти, Христе, славився і жив!
О, лийся, пісне!
Пісня слави, неси Господнюю красу,
Нехай душа уп’ється чаром
Не лише в день той превеликий,
А в кожну пору, кожного часу.
Хай Ювілей залишить нам
Братерства-єдности печать.
Щоб з покоління в покоління
Її могли передавать!
лютий, 1986 р.
