В грудні 1975 р. минуло 30 літ від появи енцикліки папи Пія XII «Орієнталєс омнес» якою цей папа вперше офіційним документом подав до відома світові про переслідування нашої Церкви і її геройське мучеництво. «Між ними (Східними Церквами — Ред.) мило нам сьогодні згадати особливо Українську Церкву не тільки тому, що переважає числом вірних та змаганнями зберегти віру, але ще й для того, що минає 350-та річниця, від коли вона знову в злуці з Апостольським Престолом».
В першій частині Енцикліки папа підкреслює, що рух за єдність пішов від народу, а головно від нашої шляхти, які в унії бачили оборону перед златинщенням і денаціоналізацією. Врешті і владики миру, вона принесла меч переслідування, нові підступи наших сусідів. «Хто ж в силі розказати, Достойні Брати, болі, страти, гноблення, що їх тоді зазнав вельмишляхетний український нарід, тому тільки оскаржений та обвинувачений, що силоміць підступно попиханий до схизми, протестував проти кривди і старався по змозі віру свою зберегти». В останній частині енцикліки Папа повертає знову до подій в нашій Церкві під московсько-большевицькою окупацією і наче предчуваючи каже: «Добре знаємо, що дуже сильні засідки наставлені для вашої віри. Що більше, здається, треба боятись, щоб в найближчих днях не прийшлося терпіти куди більших кривд тим, що не згодяться зрадити найсвятішу справу віри.» Це сталося. Але серед усіх тих терпінь і кривд, що тривають по сьогодні, слова і піддержка великого Папи Defensoris Christianitatis остануть соняшним променем для переслідуваних і всіх нас та надією на «кращі, спокійніші часи від Отця Милосердя і Бога всякого потішення».
