«На засіданні повної Екзекутиви УККА із грудня 1975 р. дискутовано також про обіжник Крайової Управи Товариства за Патріярхат УКЦ, а якому — з покликанням на неперевірені злобні плітки — закидується Проводові УККА нечесні діла, конкретно — наче би той Провід звертався до Апостольської Столиці проти творення Патріярхату УКЦ. Приявні таврували такі методи, які насправді йдуть на руку ворожій провокації. Рішено звернутися в цій справі листовно до згаданого Товариства за Патріярхат».
(Свобода, вівторок, 23 грудня 1975).
Екзекутива УККА, видно, все ще не розуміє, як шкідливою для патріярхальної справи є її літепла постава і неґативна «невтральність». Члени Екзекутиви повинні вкінці зрозуміти, що справа помісности і патріярхату вимагає рішучої дії, головно тепер, коли Патріярхат вже заіснував і треба його утвердити.
Врешті Екзекутива УККА реаґує на повідомлення і опінії патріярхального руху. Донедавна цей рух називано горсткою істериків і ігноровано їх.
Нижче подаємо листування між УККА і ТзПУ ПУКЦеркви.
* * * * *
Нью Йорк, дня 16 грудня 1975 р.
До Хвальної Крайової Управи
Товариства За Патріярхальний Устрій
Української Католицької Церкви Філядельфія, Па.
Високоповажані Пані і Панове!
Екзекутива Українського Комітету Америки на своїх нарадах, що відбулися в дні 13-го грудня цього року, розглянула ту частину Вашого Обіжника ч. 8 за 1975 рік, яка порушує справу «одного листа до Апостольської Столиці в справі Патріярхату УКЦеркви за підписом Проводу УККА, з проханням про належне вияснення та невідкладні вказівки».
Нав’язуючи до слів у Вашому Обіжнику ч. 8 «раз треба покінчити з фальшом, облудою і забріханністю», Екзекутива пішила звернутися до Хвальної Крайової Управи Вашого Товариства з вимогою:
- Дати докази на Ваше твердження, наче би Провід УККА вислав до Апостольської Столиці листа за вказівками в справі Патріярхату Української Католицької Церкви.
- Таке формування Обіжника суґерує, що Провід УККА негативно ставиться до очолення Української Католицької Церкви Патріярхатом — що не відповідає правді. Тому Екзекутива Українського Конгресового Комітету Америки вимагає відкликання тієї інсинуації впродовж найближчих двох тижнів від утримання цього листа.
- Якщо Крайова Управа Товариства за Патріярхальний Устрій УКЦеркви не виконає цієї нашої вимоги, — Екзекутива УККА буде примушена витягнути з цього правні консеквенції.
З правдивою до Вас пошаною ЗА ЕКЗЕКУТИВУ УККА:
Йосиф Лисогір, Екзекутивний Віце-Президент
Іван Базарно, Екзекутивний Директор
* * * * *
Лист Крайової управи ТзПУ ПУКУ до УККА
Філядельфія, 2 січня 1976 р.
До Хвальної Екзекутиви Українського Конгресового Комітету Америки в Нью Йорку
Слава Ісусу Христу!
Високоповажані Пані і Панове!
Відповідаючи на Вашого листа з дня 16 грудня 1975 р., дозволимо собі на початку звернути Вам, Високоповажані Пані і Панове, увагу на слідуючі факти:
- На радіопередачі «Голос Мирян» у Філядельфії, дня 12 жовтня 1975 р., відчитано без коментарів «Обіжник Крайової Управи ТзПУ УКЦеркви ч. 8.»
- Дня 18 жовтня 1975 р., на нарадах Політичної Ради УККА, на основі «усного переказу» про «заслухане» на радіопередачі «Голос Мирян» дня 12 жовтня 1975 р., Ви видимо рішили оприлюднити на сторінках Вашої преси повідомлення про «закид» Крайової Управи ТзПУ та назвати це «черговою провокацією» та «інсинуацією».
- З датою 21 жовтня 1975 р. вплинуло від Вас письменне зажалення до менаджера радіостанції ВІБФ у Дженкінтавн, Па., мовляв радіопередача «Голос Мирян» «зробила злобні інсинуації».
- Магнітофонну запись та копію відповідної частини Обіжника ч. 8. адміністрація «Голосу Мирян» вислала до Вас, щойно дня 18 листопада 1975 р.
Дня 2 січня 1976 р., на засіданню Президії Крайової Управи ТзПУ, узгляднюючи наведені факти, проаналізовано Вашого листа та одноголосно стверджено, що:
Ми дуже дивуємось, що хтось із проводу інстанції з таким громадським стажем, який має, чи повинен мати УККА, не провіривши як-слід тексту Обіжника ч. 8., на підставі «усної словесности» ствердив, на сторінках все Вам услужної преси, «що це є чергова провокація
- Автор чи автори листа Президії УККА — у першому його уступі — дозволили собі на слідуючу псевдо-цитату: «одного листа до Апостольської Столиці в справі Патріярхату УКЦеркви за підписом Проводу УККА, з проханням про належне вияснення та невідкладні вказівки».
Зі здивуванням і з прикрістю стверджуємо, що — або підчас писання Вашого листа Ви все ще були не обзнакомлені з текстом нашого Обіжника ч. 8., — або Ваші псевдо-цитати це не цитати існуючих в обіжнику речень, а цілковито Ваш власний зліпок слів — новотворів, зфабрикований Вами — для Вам тільки відомих цілей!
- Ваша вимога ч. 1. — «Дати докази на Ваше твердження, неначе би Провід УККА вислав до Апостольської Столиці листа за вказівками в справі Патріярхату Української Католицької Церкви» є цілковито ірраціональна, бо навіть найкращий професійний правник не знайде в цілому обіжнику ч. 8. такого «твердження» КУ ТзПУ.
- Ваша вимога ч. 2. — відносно «відкликання тієї інсинуації» — теж позбавлена всякої правної підстави тому, що це є Ваша суб’єктивна інтерпретація, оперта на Вами зфабрикованих «цитатах», а Крайова Управа ТзПУ не може заборонити ані Вам, ані нікому іншому якнайдальше йдучої інтерпретації того, що написано, а ще менше, якщо йдеться про те, чого не написано в Обіжнику ч. 8.
Дозволимо собі пригадати Вам, Високоповажані Пані і Панове, що не тільки Ви, але навіть і ми, все ще живемо в країні, яка «свою волю і могутність… завдячує у великій мірі тому першому додаткові до Конституції, який забороняє будь-які закони, що обмежували б свободу думки і вислову». «Свобода думки і преси, право висловлювати свою думку ‘без страху і без ласки’, критикувати кожний публічний акт і акцію та її творців і виконавців, усе це є одним з найбільших не тільки прав і привілеїв, але також і обов’язків демократичного суспільства…» (Свобода, четвер, 18 грудня 1975).
4. Висловлене Вами твердження, «що не відповідає правді», «що Провід УККА негативно ставиться до очолення Української Католицької Церкви Патріярхатом» — приневолює нас запитати, чи Провід УККА ставиться позитивно до очолення УКЦеркви Патріярхатом, а якщо так — то якого? — де? — коли? — і хто тим першим Патріярхом мав би бути?!
Польський журнал Культура (грудень 1975, ст. 89) помістив заяву своєї Редакції в обороні прав ПУКЦ на Патріярхат.
Від останнього листа Папи Павла VI в справі Українського Патріярхату минуло 7 місяців, а від сумної слави пресової заяви речника Ватикану проф. Алессандріні минуло 6 місяців. Сказали ватиканські Валуєви: Не було — немає — і покищо бути не може, а Ви, Шановні Пані і Панове, чекаєте смиренно, аж поляки заговорять в нашій обороні?! — Дійсно: «Доборолась…!»
5. Цитуємо не цитований Вами початок точки 3-тьої, уступ VII з Обіжника Крайової Управи ТзПУ ч. 8.:
«Українці Католики, як більшість у всіх наших центральних установах і організаціях, мають право знати правду про становище проводу тих установ і організацій до Помісности і Патріярхату УКЦ, а обов’язком цього проводу є подати їхнє становище до відома тих, які їх вибирали і які їх удержують». — По сьогоднішний день УККА цього обов’язку не сповнив!
6. Відносно Вашої погрози чи ультиматуму — то у світлі фактів, які Вам і нам добре відомі, ця погроза тільки компромітує Вами очолювану установу і тому Крайова Управа ТзПУ полишає витягання любих Вам Консеквенцій всеціло до Вашої децизії!
Бажаючи Вам, Шановні Пані і Панове, та Вами очолюваній організації, з нагоди Празника Різдва Христового і Нового Року успіхів у праці за єдність Церкви і Народу, остаємось з належною для Вас пошаною За Екзекутиву Крайової Управи ТзПУ
Д-р Мирослав Навроцький (голова)
Проф. Леонід Рудницький (місто-голова)
Інж. Роман Левицький (секретар)
