За єдність Церкви і народу,
За єдність Заходу і Сходу
Він муки каторжні терпів
І нездоланний вірі Божій,
Вів до з’єдинення братів.
Хрестовий шлях Його Голготи,
Від Львова аж до Воркути,
Вісімнадцять років
В тюрмах більшовицьких
Лишав нескорені сліди.
Ні каторга, ні каземати
Дух віри не могли зламати,
Тільки в очах його остались
Ніким не видимі стигмати.
А слово єдність» — душу гріло,
І засіяло, як сонця луч,
Щоб шлях з’єднання освітити,
Який веде за ріку Збруч.
Він в Патріяршім Заповіті
Свому народу заповів:
В Христовій Церкві не ділімся,
А друг друга обіймім!
Поділитися: