Душа — безсмертя скарб прецінний,
— нічим її не заступить.
Не вмре, мов тіло в’яле, тлінне,
як буде Господа любить.
Свята вона — любов дитини
промінням ласки в ній блищить;
в надземні простори мчить, лине,
на гріх, на злобу не глядить.
Та, хай здригнеться розум тіло,
чи не влетить у вир спокус,
не захитається всеціло,
чи кожний видержить їх струс?
Людино! Вільна в тебе воля;
добро, чи зло ти вибирай,
гріхи тебе з всіх ласк оголять,
тож кайся, плач, бо втратиш рай!
Філядельфія, 20 квітня 1979 р.
Поділитися:
