Здавалось би, що День Матері, що його прийнято відзначати у чарівному місяці весни — травні, е своєрідним повторенням, але в дійсності цей День Матері усе проходить відмінно, по-іншому. Кожного року ми це свято по-іншому осмислюємо, надаємо багатокольористого змісту. Це День Матері заставляє нас до призадуми, примушує знаходити його глибину і ширину та певну візію майбутнього. Звичайно в цей День Матері стараємось у першу чергу, виявити нашу пам’ять і вдячність нашій матері, яка нас привела на світ і вилила на нас незмірне тепло своєї безмежної любови.
Ось людський ум спромігся на багато різних подивугідних відкрить, але по сьогодні не спромігся і, мабуть, не спроможеться на винахід мірила, яким можна було б виміряти цю теплоту безмежної материнської любови. А ця материнська любов є цим нашим духовним кормом — енергією на ціле наше життя. Без цієї материнської любови наше життя було б порожнім, без змісту і цілі. Це є ці незмінні вартості людини, якими є любов, що спливає на нас від першої хвилини нашого приходу на світ. Ось неохопна вартість, якою є любов, повинна у нас домінувати крізь ціле наше життя. З свідомости вартости цієї любови випливає наша вдячність супроти нашої матері у цей передбачений День Матері. Вияв нашої вдячности до живої чи вже мертвої матері є нічим іншим, як тільки похідною від любови. Не тільки варто, але конечно потрібно, щоб ця вдячність і любов були не тільки у цей один день у році, але тривали ввесь час.
Рефлектуючи з приводу Дня Матері, ми також повинні мати на увазі і пам’ятати про нашу Небесну Матір Божу, яка вилила стільки безмежної доброти і любови так, що наша вдячність повинна б бути безмежною до Неї. Мати Божа, що є матір’ю всього людства, своєю незмірною любов’ю показала нам нашу майбутність. Вона, Божа Мати, мала ворогів і тих, що її переслідували, але до нікого Вона не виявила ні помсти, ні злоби, але любов і тільки любов. Мати Божа виявила свою любов до жорстоких переслідувачів й убивців Її Сина Божого, Ісуса Христа. Це Матір’ю Божою були створені ці незаперечні і незмірні та безмежні вартості любови, яка не мас ні паралель, ні порівнянь.
Ось цей День Матері повинен і нам дещо підказати, навчити й переконати, що не ненавистю, але любов’ю і прощенням можна ламати закам’янілі серця. Це повинен бути водночас наш день застанови над пройденим, щоб побачити у Дні Матері світле майбутнє. Щоб ми не шукали шляхів до пімсти, ненависти і злоби, бо це ці вартості, які не ведуть до перемоги, до побіди, до кращого завтра. Треба собі усвідомити, що наша Мати-Україна напевно собі цього не бажає. Як кожна мати і Божа Мати, і Мати Україна бажає усіх пригорнути, своїх дітей і тих, що були її послушні, вірні й віддані, і тих, що про неї забували, що їй завдавали болючих смертельних ран, що були незрячими і забували її в найчорніші дні її скорби. Мати-Україна втратила стільки, що годі перечислити вірних і відданих синів і дочок своїх, що не може собі дозволити, щоб відштовхнути навіть тих найбільше незрячих.
В цей День Матері згадаймо не тільки свою рідну матір, але згадаймо й Небесну Божу Матір і Матір-Україну і прийдім до неї з нашими братами й сестрами і навіть з тими, що були найбільше незрячими, що завдавали її найболючіших ударів, це буде для Неї найбільшою радістю і це буде найбільшим і найкращим виявом нашої вдячности до-Неї.
Звичайно, спромогтись на такі добросердечні жести і вияви не є легко, але вони є конечними, щоб виявити нашу справжню вдячність. Ми не можемо собі дозволити на будь-які порахунки, бо нас на це не стати. Треба, щоб в цей День Матері ми зібрались біля своєї матері разом всі її діти, бо ми всі для неї дорогі, і коли вона, наша мати, побачить і тих заблукавших, це буде для неї найбільш безмежна радість, що згублені діти знайшлися і прийшли їй поклонитись та виявити синівську вдячність.
Сьогодні ми живемо в такому часі, що наша Мати-У країна бажає нас бачити всіх разом. На Україні є місце для всіх — віруючих і невіруючих, католиків, православних, автокефальників, протестантів, баптистів і римо-католиків. Всі вони повинні мати свої проводи, ієрархію без обмежень, так довго, як вони не суперечать правам Матері-України. На наших землях повинно бути місце для всіх громадян, не дивлячись на їх релігійну чи національну приналежність. Таким виявом, такою гуманно-християнською настановою буде напевно радіти наша Небесна Мати Божа і Мати-Україна. В цей День Матері застановімся над цими проблемами і постараймось, щоб усміхнулась зажурена наша Мати — заплакана Мати.
М. Г.
