(З глибини серця пливуть оці думки мої,
їх я присвячую кожному братові й сестрі…)
Князя нашого народу
Господь любов’ю окропив.
Світло Христове він уздрів,
Сміливо хрест підняв,
Народові свойому
Путь правди показав…
О князю-славо!
О світлий володарю наш!
Вже за порогом, недалеко
Чека —
Твоя святомогутняя рука,
Подати ювілеїв ювілей,
Що на арену світову
Покличе Вкраїни-матері дітей,
Щоб у великий отой день Її сім’я
Іспит зрілости здала…
Христос один —
Одна —
І віра Його пресвята,
І в ній до Нього
Братів і сестер ти покликав
До вод Дніпра…
Ти один князь для нас,
до одного єдиного нарід привів,
Одягнулися щоб у вірі одній!
Щоб, одягшись в Христа,
Були стадо одно,
Щоб в любові Його Русь-мати
Могла у славу-велич вовіки зростати…
О, святіший князю-володарю!
Біля Всевишнього престолу
Молися за нас…
Щоб, коли прийде той іспит-час,
Усі, обнявшись братньою любов’ю,
Ми хрест високо підняли
Й під тризуб твій,
Любов’ю з’єднані пішли!
На віки вічні славлячи Христа
Й твоє святе ім’я…
Щоб пісня-слава та
Лилась з такою силою любови,
Щоби почула вся вселенна,
Як матері страдальної
В Христі зросла сім’я!
Щоб в неї, отої матері моєї,
Котилась радости сльоза
Й була ліком —
На її довго-довголітні розп’яття рани…
О, Володимире Святий!
Перед іконою твоєю
Я завжди молюся-благаю
Твоєї помочі для всіх,
Щоб для душі братів одних і других
Ти виблагав у Господа
Отого ліхтаря,
Який у тобі все світив,
З якого світла і тепла
Вічна сила прибува
Для боротьби з темрявою життя…
Молись за нас,
О, святий князю,
Щоб у великий отой день
Сім’я, вдягнувшись у Христа,
Свій іспит зрілости На сто здала!
Дозволити ж не смієм ми!!!
Іншим свідоцтвом розпочати
Нову сторінку в історії Вкраїни,
На те свідоцтво
Уже так довго-довго чекає
Повна терпіння і любови
Наша страдальна Русь-Мати!
Листопад 1981 р.
Гамілтон, Канада.
Мотря Фаринич
