Тут поміщена подяка, що появилась на сторінках «Свободи» за 9 червня 1979 р. не є повною. До поміщеної подяки належить зробити маленьке, але дуже суттєве доповнення. В оголошенні висловлено всім щиру подяку і тим, що дали печиво, чи склали свої грошові пожертви і тим, що допомагали, але поминено і ні одним словом не згадано ініціяторки зорганізування цього кійоску Вп. Пані Ліди Осінчук. Очевидно, це було незручно робити голові Комісії Патріяршого Фонду д-рові Романові
Осінчукові, але хай нам буде вільно зробити, це маленьке доповнення.
Зорганізування кійоску Патріяршого Фонду на Українському Фестивалю на сьомій вулиці в Нью Йорку має свою історію, яка пов’язана з автомобілевим випадком, який був трапився Пані Лідії Осінчук з якого вона вийшла Богу дякувати живою і здоровою. Тут постала в Пані Ліди постанова зробити пожертву на Патріярший Фонд. Без ініціятиви Пані Ліди Осінчук було б нічого не було. Це була не тільки її ініціятива, але організація, технічна підготовка і в основному дала свій товар. Пані Ліда сама спекла для цього 25 тортів й іншого печива, і все виповнила потрібним змістом. Для цього Пані Ліда вклала багато своїх зусиль і праці, при чому її багато допомагала Юліяна і д-р Роман Осінчук. За цю щиру і віддану працю, яку вклала Пані Ліда її дочка — Юліяна і д-р Осінчук, що принесла гарний прибуток, належить щира подяка. Ні більше, ні менше Пані Лідії належить не тільки подяка, але й признання за її вдалу ініціятиву та успішне переведення.
Редакція
Шлях Перемоги — Мюнхен, неділя 3 червня 1979 р.
