Хвальна Редакціє!
Парохія Св. Йосафата в Рочестері є славна з того, що там пляново працюють проти нашої Помісної Церкви і нашого народу. Церковних Загальних Зборів вже 5 років не було, а ці що відбулися в 1974 р., Загальними Зборами назвати не можна. Ці, так звані Заг. Збори, перепроваджувані о. парохом і комітетом, дійшли тільки до точки вибору управи і в тому моменті о. Монсеньйор перервав, мотивуючи, що мусить їхати на летовище. На цьому збори закінчено, управа залишилась ця сама. Та і пощо зміняти, коли вона виконує все, що парох забажає. Великим помічником отця є п. М. Руснак, що навіть на зборах заявляє: «Пощо говорити по українському, коли тут всі розуміють по англійському», помимо того, що 90% присутніх це нові емігранти. Цей пан є також членом будівельного комітету. Хто і коли такий комітет вибирав, нікому невідомо. Цей комітет був висланий в поїздку, щоби найти взір церкви, яка мала б бути будована в нас. І дійсно, вони відкрили церкву в Торонто, що їм припала до смаку. Церкву цю проектував архітект п. Р. Жук з Монтреалю. Не питаючи парохіян, заключено контракт з п. Р. Жуком, зроблено пляни і модель нової церкви і за це грубо заплачено (около 35 тисяч дол.). Коли проект п. Жука став відомим парохіянам, зачався оправданий фермент. Парохіяни зверталися всюди, навіть до наших владик, однак безуспішно. О. монс. Н. Бабак постановив будувати цю церкву. Щоби приготовити парохіян, отець разом з буд. комітетом зааранжували стрічу мирян з п. Р. Жуком. Подано до відома, що головою комітету є п. І. Кучмій, а заступником «українець» п. Й. Пошиюс. П. Кучмій є знаний з того, що стидається укр. мови, а хто п. Пошиюс — нікому невідомо. Нікого не допущено до дискусії на тему проекту нової церкви, хоч точка 6. програмки каже «дискусія». Коли інж. архітект В. Волянський старався оспорювати стиль п. Жука, йому відібрано голос. А треба підкреслити, що інж. Волянський є знавцем нашої церковної архітектури, був дорадником нашого великого Митрополита Андрея, тут дістав дозвіл, (лайсенс) і провадить своє бюро. Щодо самого проекту п. Жука треба сказати, що церква має мати форму слимака, з престолом посередині і лавками кругом. На запит присутнього: «А що зробимо з існуючим іконостасом»? — відповідь була: «Обведемо престіл довкруги». Навіть найсильніші аргументи архітекта не могли переконати мирян, що це наш стиль. Тому, що до будівельного комітету не заанґажовано нікого з місцевих укр. професійних сил і зігноровано всі поради, чи радше протести всіх, хто до комітету звертався, було б дуже побажаним, щоби укр. науковці, знавці нашого стилю, заняли становище до цього проекту. Навіть наш Блаженніший Патріярх, якому став відомим цей проект, звернувся до Тов. за Патріярхат з просьбою, прислати йому змінений проект п. Р. Жука. Листа цього я передав на зборах церкви Св. Йосафата, та на жаль нічого не змінилося. І не дивно, бо і в церкві Св. Йосафата нашого Патріярха споминають тільки як Блаженнішого Йосифа.
Марко Лонкевич
