У нижче наведеному коментарі пишеться про недавне «звернення синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви до духовенства та вірних», яке було поміщене у «Свободі» 24-го вересня, ц.р. під назвою «Прийдуть нові добрі часи». У цьому зверненні згадується про бувше та теперішнє положення нашої донедавна поневоленої Української Греко-Католицької Церкви на передодні переходу цієї Церкви у 3-те Тисячоліття від народження Христа-Бога як людини та започаткування третього тисячоліття нової християнської ери. Згадано у цьому зверненні «великого попередника в єпископстві Слугу Божого Митрополита Андрея Шептицького, який 100 років тому обійняв провід Києво-Галицької Церкви у Львові».
Єпископи Синоду висловлюють їхню вдячність духовним отцям, монахам та монахиням, організаціям в діяспорі за працю над збереженням духовної та національної тотожності українців яких доля розкинула далеко по світі. Аналізуючи ці побажання єпископів до збереження національної свідомості українців далеко від батьківщини колись і тепер та даючи признання єпископам останнього Синоду за згадку про великого колишнього нашого Митрополита Андрея Шептицького, насувається питання, чому у цьому зверненні ні один раз незгадано прізвище нашого церковного велетня 20-го століття Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого, який відносно ще недавно був звільнений із 18-літньої каторги, російсько-більшовицьких таборів смерти.
Останній Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви закінчився 8-го вересня ц. р. у Львові, так дуже близько до 15-тої річниці відходу у вічність св. п. Патріярха Йосифа Сліпого. Але, що б це вшанування гідно виявити, не треба його промовчувати, а треба носити у серцях дійсну щиру пошану до героя-Святця нашої рідної Церкви Блаженнішого Ісповідника Патріярха Йосифа Сліпого, який ще 17-го лютого 1961 року до його мирян писав: «Тепер я радію у моїх стражданнях за Вас… Всім судам і всюди стало відомим, що кайдани несу Христа ради… бо для мене життя — це Христос, а смерть — виграш».
Як гарно було б, щоб дійсно «прийшли нові добрі часи» у яких наші владики Синодів Української Греко-Католицької Церкви не забули б вшанувати велич та заслуги Святця 20-го століття Блаженнішого Патріярха Йосифа.
Любомир Калинич
