В німецькому журналі «Осткірхліхе студіон», Вірцбурґ, ч. 24, 1975, появився огляд двох видань, які відносяться до Української Церкви. Обидва видання є в англійській мові.
Перша рецензована книжка — це «П’ятий Лятеранський Собор (1512-1517) і Східні Церкви», авторства Петра Біланюка, видання Центрального Комітету Оборони Обряду, Традиції і Мови в УКЦеркві в ЗСА і в Канаді, Торонто, 1975. Цю монографію автор представив Укр. Вільному Університетові як свою докторську дисертацію. Праця д-ра Біланюка насвітлює маловідомі проблеми відношення П’ятого Лятеранського Собору до Східніх Церков, із узглядненням подій від Фльорентійського Собору. Автор подає багату документацію, включно із дисертацією Ґнєзненського архиєпископа Ляскі про Русинів і їхні похибки, а також є подана булля папи Льва X із 18.5.1521, присвячена обороні східнього християнства. Шкода, що ця булля не стала соборовим документом; відносини між Східньою і Західньою Церквами мабуть пішли б тоді іншими шляхами.
Друге видання — це «Архиєпископська і патріярша автономія», авторства Т. Бирда і Е. Піддубчишин, книжка написана на основі симпозіюм на Фордгемському Університеті в Нью-Йорку, в 1972 р. Книжка ця вказує на труднощі, які існують між Римом і УКЦерквою з причини стремління і боротьби УКЦеркви за помісність і за патріярхат. Головною причиною цих труднощів є сплутання церковних і політичних елементів Ватиканом. Щоб підтримати позицію УКЦеркви, організатори симпозіюм просили про участь не-українських теологів: В. де Вріса, Й. Мадея, Дж. Малоні і А. Флоріді.
