Ми знаємо, що на Україні проходить повна русифікація, і ми не можемо протидіяти. Але дивно, що тут, у вільному світі, також русифікують нашу парафію у Нантікок, Пенсильванія. Так склалося, що З червня 1984 р. я вирішила відвідати парафію у Нантікок, де колись був мій батько парохом. Тепер доїздить туди священик з Бервіку о. Іван Бекидж.
Пішла на Службу Божу. До мене підступив дяк і запросив мене, щоб я прийшла допомогти співати у хорі. Перед тим запитав, чи вмію співати. На запитання я відповіла: «Так». Одночасно запитав мене, чи вмію співати пісню «Назарета любі квіти» і дав мені ноти, щоб я запізналась з музикою. Коли відкрила ноти, то побачила самих російських композиторів і ноти, розписані у російській мові. Зразу хотіли зійти з хорів, але, щоб не робити великого замішання, вирішила залишитись.
Під кінець Служби Божої, коли прийшлось до молитви перед св. Причастям — «Вірую, Господи» і коли почула, що цю молитву мовить дяк російською мовою, зійшла з хорів і, щоб не робити замішання, пішла до св. Причастя і більше на хори не повернулась.
Після Служби Божої зустрінулась із священиком і дала йому на Службу Божу. При цьому запитала його, чи він є свідомий того, що хор співає виключно з нот російських композиторів. Отець відповів: «Так, але що я можу порадити, дяк прийшов ще переді мною». Отець сів до авта і поїхав. У міжчасі приступив до мене дяк-дириґент і подякував мені за поміч. (До речі, я не співала, бо напіви були для мене зовсім чужі).
Коли я повернулась додому, то вирішила потелефонувати до митрополичої канцелярії, до Владики Стефана Сулика. На жаль, його не застала і своє враження з Нантікоку передала священикові, який обіцяв переказати Владиці, кажучи: «Це дуже болюча для нас справа». Взяв мій телефон і пообіцяв, що або він сам, або владика потелефонує до мене. Це було 3 червня 1984 р. і відтоді аж досьогодні я не почула з митрополичої канцелярії жодного слова. У міжчасі я телефонувала два рази до митрополичої канцелярії і домагалась вияснення. Обидва рази обіцяли мені дати вияснення, але, на жаль, досьогодні жодної відповіді не одержала. На жаль, про цей випадок ще досьогодні не можу забути. Так доглядається наших українських парафій!
Тетяна Ясінська
