З болю душі пишу цього листа по велінню совісти.
Зараз ще більше вірю в Боже провидіння і звертаюся до Святого Письма, в якому прочитую багато разів із книги пророка Ісаї, гл. 55, п. 8 — «Бо ваші думки — не Мої думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить Господь».
Розсудіть самі. Взяв в руки газету «Закарпатська правда» за 6 березня 1993 року, декілька разів перечитав статтю «Єдина можлива відповідь» — це лист «Усім священикам греко-католицької Мукачівської єпархії» архиєпископа Антонія Франко, Нунція Апостольського Престолу в Україні. Паралельно віднайшов брошуру, видану в 1934 році в Свиднику — Чехо-Словаччина. В цій брошурі записано: «В 1646 році в Церкві в ужгородському замку проголошена «Унія»— офіційно почала своє існування Греко-католицька Церква в Карпатському Краї», в сучасному Закарпатті.
При акті прийняття «Унії» — народження Греко-католицької Церкви на Закарпатті, крім духовенства, були присутні Анна Другет, володарка в Карпатському Краю і її брат Егерський римо-католицький єпископ Георгій Якутич.
Після прийняття Унії римо-католицькі єпископи взяли в свої руки греко-католицьке епархіяльне управління. Греко-католицькі єпископи не були самостійні з 1646 року, вони були помічниками Егерського римо-католицького єпископа, без дозволу якого не мали права рукополагати священиків, не мали права посвячувати церкви і проводити огляд греко-католицьких парафій Карпатського Краю.
Мукачівська греко-католицька єпархія була приєднана до римо-католицької Егерської єпархії, а руські села на Словаччині були підпорядковані римо-католицькому Вацовському єпископу на Спиші. Тільки після довгої боротьби греко-католиків за свою самостійність першим самостійним єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії став єп. Андрій Бачинський, померлий в 1809 році. Але всі греко-католицькі єпископи Мукачівської єпархії були залежні від Естергомського римо-кат. архиєписк.
Майбутні греко-католицькі священики не знали східніх молитов, не знали східнього церковного співу, не знали слов’янського письма і читання і не розбиралися в церковних богослужебних книгах. Про це писав єп. Андрій Бачинський в 1798 році в епархіяльному посланні греко-католицькому духовенству. «С Болізнею серця виджу: не многіх родителей сьинові, по больших роках из латинских школ сімо на екзамен приходящі і до сану клирического вступити желающи, в своей руськой науці так барз занедбалій і глупій нивижди приходят: же а не читати, а не самое еще имя своє написати, из напіву же, или из уставу церковного, а ни уста растворити отнюдь не знают». Незаперечним фактом є, що в 1907 році «Законом Апполон» ліквідовано всі руські школи в Карпатському Краї, а в 1913-1914 pp. ліквідовано й двомовні (змішані) школи.
В багатьох хатах Карпатського Краю ще й сьогодні збереглися руські молитовники, зборники, віддруковані латинським (угорським) алфавітом, так як в школах Карпатського Краю при Австро-Угорщині русинське населення вчилось тільки на угорській мові.
Ще мойому поколінню пам’ятається, що єп. Мукачівської греко-католицької єпархії і рядові віруючі греко-католики Карпатського Краю погоджувалися з підпорядкуванням Святішому Престолу, Папі Римському через Естергомське архиєпископство — це в той час, коли Закарпаття входило до складу Угорщини.
Зараз, коли (Карпатський Край) Закарпаття є частиною незалежної України, переважна більшість Закарпатців — це русини-українці, серед віруючих греко-католиків Закарпаття майже 80% — це русини-українці, то питається, чому Мукачівська греко-католицька єпархія не може підпорядкуватися Святішому Престолу, Папі Римському, через греко-католицьке архиєпископство України?
В армії кожний командир полку вирішує питання з міністерством оборони через командира дивізії. Як ми бачили вище, що в період австро-угорської влади на Закарпатті можливо було підпорядкування Святішому Престолу через Егер-Естергом, а зараз в єдиній державі У країна, фактично Святіший Престол в Римі має справу з двома греко-католицькими Церквами з України, коли вже є греко-католицьке Архиєпископство в Україні???
В 1962 році при відкритті Другого Ватиканського Собору в Римі з’їхались з усього світу 2850 католицьких єпископів. Значить, Святіший Отець, Папа Римський, має в своєму підпорядкуванні близько 3000 єпископів. Задумуюся, що було б, якби Папа Римський щодня управляв Церквою через кожного єпископа індивідуально? Напевно, що з Католицькою Церквою сталось би гірше, ніж з розпавшимся Радянським Союзом. Але це з точки зору людини, а Ісус Христос сказав апостолові Петрови:
«І кажу Я Тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою — і сили адові не переможуть її» (Мат. 16. 18).
Тут треба нагадати, що десятки років вороги Католицької Церкви в пресі публікували різні антигреко-католицькі матеріяли, багато на тій ниві стали кандидатами і докторами наук**: багато писали проти створення греко-католицького патріярхату, проти єдности греко-католицької Церкви в Галичині і Закарпатті. І то в той час, коли Греко-католицька Церква існувала підпільно в катакомбах.
Виникає законне питання, хто зараз націлює роботу проти єдности Греко-католицької Церкви в Україні, проти створення Патріярхату Греко-католицької Церкви?
В своєму листі № 210 від 7 лютого 1993 року Архиєпископ Антоніо Франко, Апостольський Нунцій в Україні, вказує, що Апостольський Престол бажає, щоб чим скоріше були створені «Збори єпископів» цілої України, де вірно вказано, що Греко-католицька Церква в Галичині, Греко-католицька Церква в Закарпатті, Римо-католицька Церква в Україні — всі разом створюють Католицьку Церкву в Україні. 1 дійсно, треба сприяти єдності Греко-католицької Церкви в Україні і в цілому світі.
Прийшов час, що Греко-католицька Церква має мати свого Патріярха, і тоді всі питання підпорядкування вирішуватимуться в дусі братної любови, в дусі декретів Другого Ватиканського Собору.
«Гординя людини її понижає, а чести набуває покірний духом».
(Пр. Сол,. 29, 23).
Віруючий Мукачівської греко-католицької єпархії
В. М. Симкович
* Зберігаємо стиль і мову без особливих змін. Це відгук на звернення Апостольського Нунція архиєп. А. Франко.
** Ярі атеїсти «історики» до 1990 р. за очорнення Греко-католицької Церкви писали кандидатські та докторські дисертації, виступали проти створення Г.К. Патріярхату.
