Ми українці, що належимо до тієї самої великої слов’янської родини народів, що і новообраний Папа, радіємо вибором Кардинала Карла Войтили на Вселенського Архиєрея.
Радіємо також і тому, що новий Папа був членом ієрархії страдальної Церкви. Він знає, що значить терпіти, бути переслідуваним, не мати прав. Він знає, що це безбожний комунізм. Він теж знає, що таке спрага за правдою.
Минулого року, на своїх реколекціях, він сказав до нас усіх: ніколи не можна відмовляти людині права до правди. З цих слів можна заключити, що він буде відважним оборонцем Божих прав і прав людини в світі. Між найбільш потребуючими цих прав є наша Церква і наш український нарід,що вже від років змагається за осягнення цих прав, на жаль, без належної допомоги й зрозуміння. Сподіємось, що тепер будемо мати допомогу і цього сподіється перед усім наша Українська Церква.
Також сподіємось, що новий Папа Іван Павло II напевно буде старатися сповнити надії Христової Церкви в її постановах Другого Ватиканського Вселенського Собору, яка хоче пізнати себе в модерному світі, вступити на шлях обнови в Христовім дусі, пізнати світ і свої нові відповідальності в ньому. Пройдений важкий і тернистий шлях Польської Католицької Церкви за останні десятиріччя дав їй великий досвід, чого не мали і не мають на Заході. Це надії цілого католицького світу і зокрема наші українські. Справді польська ієрархія, якій підчинена наша Українська Католицька Церква в Польщі, не виявила досі виразних знаків зрозуміння для нас в минулому, але тепер, у світовій дименсії, коли Папа Войтила став на світовім Вселенськім фронті відповідальностей, він з певністю побачить значення нашої Церкви і інших Східніх Церков в тім нерівнім змагу з безбожництвом, у змаганнях за правдивий і щирий екуменізм і права народів та людини.
Церква вибором Папи Івана Павла ІІ вибрала новий напрям, сподіємось, з новою і свіжою думкою для життєвих і пекучих проблем Церкви. Вітаємо з великими надіями нового Папу Івана Павла II.
ПАТРІЯРША КАНЦЕЛЯРІЯ
Рим, 17-го жовтня 1978 р.
