Італійський ілюстрований журнал «Ло Спекіо» від 3-го березня 1974 року помістив під таким наголовком обширну статтю автора Ніно Бадано. Темою статті є останні відвідини міністра закордонних справ СРСР А. Ґромика у Ватикані й декілька стверджень про Ватикансько-Московські взаємини на тлі окремих політичних і церковних подій. Композиція фактів, (як також і знимок, репродукованих тут із цього журналу), вказують недвозначно, що журнал «ло Спекіо» не поділяє ентузіязму східньої політики папи Павла VI і досить переконуюче впливає на італійського читача висвітленням контрастових фактів із сучасного політичного і церковного життя.
Увага і достойність цієї зустрічі були у центрі пильности ватиканської дипломатії, так що другі події були достосовані до того, щоб не псувати атмосфери зустрічі. Італійські єпископи, які мали свої наради у цей час, здержалися від рішучих резолюцій у справі розводів, а лиш делікатно ствердили нерозривність подруж. До «походу» не закликали, бо тепер всякі походи, а спеціяльно проти комунізму, немодні.
Автор наводить ряд фактів, поїздок до комуністичних країн, призначування марксистських священиків «миру», й також долю Кардинала Мінсценті й Блаженнішого Кир Йосифа І — які мають одну й ту ціль: зм’ягчити становище протибольшевицьких позицій і вдержати за всяку ціну детант. Він наводить також слова Дмітрія Паніна, (приятеля О. Солженіцина), як він обвинувачує ієрархію Російської Православної Церкви у зраді її вірних дорогою домовлень із совєтською владою, та як він остерігав Захід перед небезпеками довір’я до совєтського режиму.
Для виявлення повного разючого контрасту політичної ситуації автор наводить за «Вєстніком Спасєння», (підпільне видання), приклади гострих засудів совєтських громадян за віру в Христа, науку релігії дітей і за обстояння права людини вірити. Для прикладу, Галина Берґ, позбавлена за кару 20% її заробітньої платні на час одного року, сказала на суді, що вона є горда з того, що може терпіти за Христа. Мухін — одержав 5 років в’язниці — дякував Богові, що він його не залишив самого. Кусенко — засуджений на 5 років тяжких робіт виявив, що його батько був також арештований і засуджений до розстрілу за віру в Христа. Він вірить, що його діти знатимуть, защо були суджені їхні батьки й діди. Крім тих яскравих прикладів воюючого атеїзму, автор наводить підпільні листи із Заґорська, де представляється православну ієрархію як безвільне знаряддя в руках комуністичних вожак. Він відобразив усі ці факти на це, щоб показати які абсурдальні є намагання договорень із Кремлем, та що західній світ продає себе за півдарма. Для замирення з Марксизмом накинено на Італію заслону мовчанки, яка не є інакшою від тої, що панує в СРСР.
