Молитва за прославу великого митрополита Андрея
Господи Ісусе Христе, Ти завжди нагороджуєш Твоїх вірних слуг
не тільки особливішими дарами Своєї Любови, але й вічною нагородою Святих у небі,
а в многих випадках і прославою на Твоїх святих Престолах тут на землі.
Покірно благаємо тебе: зволь так прославити Твого вірного слугу Андрея Шептицького.
Він упродовж свого праведного життя (повного терпінь і досвідів)
був добрим Пастирем свого стада і великим подвижником Церковної Єдности.
А через його прославу і заступництво пошли і цілому нашому народові
великий дар єдности і свободи.
Першого листопада 1979 р. сповнилось 35 років з дня смерти Князя Української Католицької Церкви Слуги Божого Андрея. Митрополит Андрей був не тільки князем і справжнім пастирем нашого церковного життя, але поруч з тим з неменшою відданістю та своїм неперевершеним меценатством дбав про розвиток української культури у різних її галузях. Завдяки його великому зрозумінню загально українських проблем Святоюрська Гора у Львові була дійсним центром звідки випливало, росло й розвивалось наше церковне й українське національне життя. Це випливало з його справжньої любови до свого народу і в загальному до ближнього. В Слуги Божого Андрея любов була втіленням його життя. З любови все простягав потребуючим свою допоміжну руку. Митрополит робив це навіть тоді, коли за це можна було дорого платити, як це було під час другої світової війни, де Митрополит Андрей не тільки ставав в обороні євреїв, написав Послання під назвою «Невбивай», але й сам переховував євреїв. Такі люди вічно будуть жити в народі, бо пам’ять про Слугу Божого Андрея піде з роду в рід.
