У 1996 році, ще будучи студентом Львівської духовної семінарії Святого Духа, Михайло Перун став ініціатором створення антології української духовної музики. Зробивши перші кроки в реалізації проекту, у 2001-ому він заснував фундацію «Андрей», обравши Митрополита Шептицького патроном свого Чину. Двадцять літ її невтомної праці подарували нам справжні достойні плоди. Ці плоди воістину вражаючі: відродження церковних піснеспівів різночасової перспективи, записи на компакт-диски автентичних наспівів Української Греко-Католицької Церкви літургійної та паралітургійної традицій, твори сучасних авторів. До цих проектів долучилися чи не всі професійні та багато церковних хорів, вокальних ансамблів, формацій. Серед них лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка – Заслужена академічна капела України «Трембіта» (диригент – заслужений діяч мистецтв України М. Кулик), Галицький академічний камерний хор (диригент – народний артист України В. Яциняк), хор Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, чоловічий хор «Благовіст» (диригент – В. Головко), вокальний ансамбль Кαλοφωνία (диригент – отець-диякон Т. Грудовий), вокальний ансамбль «Осанна» (диригент – митрофорний протоєрей М. Кузьмич), вокальноінструментальний ансамбль «Єдині» Української папської колегії святого Йосафата в Римі, октет «Теофорос» Львівської духовної семінарії Святого Духа (диригент – Р. Грех), хор християнсько-молодіжної спільноти «Небесне воїнство» (диригент – Л. Футорська), зразковий дитячий хор «Радуниця» (диригент – Н. Манько), ансамбль Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (керівник – сестра Е. Харишин), вокально-інструментальний ансамбль «Ave Maria», «Madrigal voices» (диригент – В. Шніцар), а також оркестри Заслуженої академічної капели «Трембіта» і штабу Західного оперативного командування.
Нові паростки літургійної музики – особлива сфера зацікавлення в цьому проекті. Адже після майже півстолітнього мовчання, коли на тоталітарному суспільстві лежала важка печать заборони, зокрема, сакрального мистецтва, а Церква перебувала в підпіллі, з її відродженням починається наближення, осягнення, відновлення припалих пилом забуття канонів, пульсація процесів творення уже на новому рівні мислення ХХ століття. Так реалізуються богослужбові авторські полотна: «Архиєрейська Божественна Літургія» з нагоди Великого ювілею – 2000-ліття Різдва Христового авторства В. Камінського та О. Козаренка, а також «Урочиста літургія» для мішаного хору Л. Дичко, «Архиєрейська Божественна літургія» для хору та оркестру», «Різдвяна Божественна літургія» О. Козаренка, «Пасхальна Утреня» В. Камінського. Записані й окремі богослужіння – «Вечірня з литією», «Літургія Передосвячених Дарів», «Божественна літургія св. Івана Золотоустого на Зіслання Святого Духа».
Не менш розгорнено представлена ділянка принагідних богослужінь. Одним із улюблених жанрів сучасних українських композиторів стали акафісти. Зокрема, «Акафіст до Пресвятої Богородиці» В. Камінського, якого за цей твір удостоїли Національної премії ім. Т. Шевченка, «Акафіст до Теребовлянської ікони Матері Божої» М. Волинського (текст отця Н. Заторського), «Акафіст до блаженного Омеляна Ковча» М. Слепченко та «Акафіст до Самбірської чудотворної ікони Божої Матері» О. Мануляка.
Поняття духовності надзвичайно широке, а присутність релігійної тематики у світській музиці має свою тривалу та плідну історію, породивши на цьому шляху специфічні жанри кантати, ораторії, хорового концерту тощо. В проекті «Духовна музика України» особлива увага приділяється саме цьому виду композиторської творчості. Зрештою, Церква покликана брати участь в усіх ділянках людського життя, співпереживаючи і реагуючи на його найтонші порухи. Тож не дивно, що в серії «Духовна музика України» знайшли підтримку та співдію чимало українських авторів, а написання деяких творів було безпосередньо інспіроване керівником проекту. Серед найпримітніших монументальних композицій духовного змісту сучасних авторів, що ввійшли до згаданого проекту, є ораторія українсько-французького композитора М. Кузана «Неофіти» на вірші Т. Шевченка, «Духовний концерт-реквієм» М. Скорика, ораторія «Іду. Накликую. Взиваю» і тексти проповідей Митрополита Андрея Шептицького у поетичному опрацюванні І. Калинець, симфонія-кантата «Україна. Хресна дорога» В. Камінського на вірші І. Калинця, ораторія «Страсті Господні», кантата-стихира «Вінець нетлінний», присвячена новомученикам УГКЦ ХХ століття, «Український реквієм» в пам’ять жертв голодоморів, депортацій та репресій в Україні у ХХ столітті» О. Козаренка на текст Н. Федорака, ораторія «Я Тебе кличу», присвячена Митрополитові Андрею Шептицькому на текст А. Волинської, «Totus Tuus» на тексти Івана Павла ІІ, «Мойсей» М. Волинського на тексти І. Франка.
Не менш плідною, як і розмаїтою, стала ділянка так званих малих форм і жанрів духовної музики, яка включає передовсім паралітургійні твори. Це кілька дисків церковних коляд і щедрівок («Колядки, щедрівки», «Слава во вишніх Богу!», «Колядки та щедрівки (дещо з призабутого)», втім і автентичних, а також цікавий диск інструментальної музики «Христос раждається» за участі Р. Кехута); великодніх наспівів: «Христос воскрес із мертвих», «Да воскереснет Бог»; кілька дисків «Духовна музика», між якими і авторські (наприклад, «Духовна музика» В. Степурка), що включають різноманітні церковні та світські духовні композиції. Широку палітру вокальної ансамблевої, хорової та вокально-інструментальної духовної музики представляють такі диски, як «Святкуймо разом ювілей Христа», «Тобі присвячую», «Прийдіте, поклонімося і припадім до Христа», «Пісня серця», «Заступнице усердная», «І я співаю пісню слави…». А один із останніх – «Постові наспіви українських Ірмологіонів XVI – XVII століть» накреслює новий напрям музичної історичної ретроспективи, оскільки демонструє зразки давньої монодичної традиції церковного співу.
Проект «Духовна музика України» – це не лише промоція записів та видання компакт-дисків української духовної музики. За кожним із них стоять величні урочисті академії, концертні виконання, презентації, велика кількість релігійних, культурно-мистецьких та суспільно-громадських акцій. Така реальна площина об’єднує в живому спілкуванні, співдії духовних та мистецьких провідників зі своїм народом, тому цінність цих душпастирських зустрічей на території музичного простору неоціненна.
Забракне місця, щоби перелічити всі львівські храми, концертні установи, мистецькі, театральні, навчальні та культурно-громадські осередки, в яких проходили акції, зорганізовані в рамках проекту «Духовна музика України»! Однак варто зазначити, що за останні роки географія його діяльності значно розширилася та, образно кажучи, поглибилася. Двома крайніми точками, розкриленими пообіч Львова, стали Рим і Київ, де проходили знаменні релігійно-музичні події. Так, за участі членів Синоду єпископів УГКЦ, духовенства, дипломатичного корпусу, української громади Італії 18 листопада 2001 року в Римі, у базиліці Santa Maria sopra Minerva відбувся подячний концерт, присвячений візиту Святішого Отця Івана Павла ІІ до України, в якому прозвучали (римська прем’єра) ораторії М. Кузана «Неофіти» та «Страсті Господні» О. Козаренка. У Києві 1 листопада 2015 року в Національній опері України була репрезентована ораторія М. Волинського «Я тебе кличу», присвячена Митрополитові Андрею, в блискучій режисурі В. Вовкуна.
Але не тільки столиці різних країн удостоєні цих чудових музичних заходів. Оглядаючи 20-літню історію проекту, варто згадати й інші, менші міста, де звучала українська духовна музика. До прикладу, в Гошівському монастирі отців-василіян відбулося виконання програми «Через страсті до воскресіння», присвяченої 25-річчю виходу Церкви з підпілля, яку було презентовано і в Дрогобичі. Урочисту академію з нагоди 160-ліття народження Івана Франка провели в Пустомитах, Яворові, Дрогобичі, Червонограді, Трускавці, Городку, Стрию. «Український реквієм» О. Козаренка прозвучав цього року у Львові, Ужгороді, Тернополі. Цікаво, що з капелою «Трембіта» виступав Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії із Сєвєродонецька (диригент – Н. Яцків). Урочиста академія «Отець Михайло Вербицький – Богом обдарований композитор», присвячена 200-літтю з дня народження автора гімну України, відбулася в соборі святого Юра, а ще у селі Борщовичі (в Народному будинку «Просвіта»).
Однак проект не обмежується духовною музикою – підтримує різноманітні акції та події, що не належать до суто церковної сфери. А це ще одна серія «Персоналії», метою якої є популяризація української класичної музики та культури в персоналіях – композиторах, виконавцях, диригентах, поетах. Презентації компакт-дисків «Зів’яле листя» І. Франка», «М. Колесса. 100-річчю присвячується», «М. Колесса. Вибране» у ІІІ частинах, «В. Косенко «11 етюдів у формі старовинних танців» у виконанні М. Крушельницької, «Тарас Шевченко «Думи», «В. Витвицький. Камерно-інструментальна музика», а також аудіоальбому «Шедеври галицької фортепіанної музики. Виконання М. Крушельницької», «О. Козаренко «Concerto Rutheno» та аудіодиска «Музична подорож Україною» професора К. Вєрніцкі (Рим).
Отож, можна сказати, що два десятиліття, впродовж яких розвивався проект «Духовна музика України», стали майданчиком, який дозволяє показати світові та самим собі, що українці здатні творити вартісну автентичну музику, передавати мелодикою грані своєї історії, а також заохочує і спонукає творити в цій царині нове. Можливо, порівнювати стан духовного та класичного музичного мистецтва в Україні зі світовим не на часі, але такі проекти – лише початок шляху, лише малий ручай, який переросте в стрімку ріку!
Лілія Назар-Шевчук, кандидат мистецтвознавства, (Рh.D.), доцент кафедри історії музики ЛНМА ім. М. Лисенка
