На протязі останніх п’яти років можемо спостерігати на сторінках української преси численні статті та інформації у зв’язку із 1000-літтям Хрещення України. Сталось це завдяки ініціятиві Блаженнішого Патріярха Йосифа у 1978 p., який звернув увагу усіх, що саме зближається 1000-ліття християнства на Україні та що усі звена української спільноти повинні доложити усіх зусиль і якнайбільшого вкладу праці, щоб гідно і величаво відсвяткувати цю історичну подію. Для організування цього історичного святкування покликано дуже численний комітет, що його очолює митрополит Канади Владика Максим. Слідкуючи за працею цього комітету, ми не відчуваємо певної конкретної дії та не знаємо, чи висунено конкретні пляни для цього історичного відзначення 1000-ліття. Тиша у цій важливій справі турбує нас усіх. Навіть така вступна і важлива справа, як збирання фондів, необхідних для переведення у життя монументальних праць наразі не переводиться за винятком Австралії.
На рідних землях існувала гарна традиція святкування річниці хрещення України. У всіх наших церквах на рідних землях у місяці серпні були відправлювані Служби Божі та відбувались малі водосвяття на пам’ятку прийняття християнства українським народом. Коли навіть деякі церкви мали у цей самий час свій власний празник, то тоді його лучили із святом хрещення України. Наша Помісна Церква на рідних землях величаво зустрічала, хоч серед дуже невідрадних обставин, 950-ліття хрещення України. У 1938 р. мало це святкування характер більше льокальний, коли у 1939 р. було вже це більше організовано і мало крайовий характер, а на пам’ятку тих святкувань споруджувано точно визначені й наперед запляновані дубові хрести із написами.
На жаль, цей гарний традиційний звичай призабула наша Помісна Церква у вільному світі. Саме тепер, коли наша Помісна Церква і українська громада приготовляються до зустрічі 1000-ліття, було б вказаним молитися кожного року в річницю хрещення за кращу долю нашої Церкви, за страждальний український нарід, щоб Всевишній допоміг нам у єдності величаво й успішно святкувати 1000-ліття християнства на Україні.
Біля Філядельфії, у Дженкінтавн, Па., є маленька церква св. архистратига Михаїла, яка кожного року зустрічає річницю хрещення України величавою Службою Божою. Гарна погода у цьому році причинилась до успішного святкування.
Святкування розпочалось Службою Божою, яку відправив о. мітр. Зенон Злочовський, виголосивши глибоко вдумливу доповідь на тему «Характеристика українського християнства», «Ви, що в Христа охрестилися, в Христа одягнулися». Слова св. апостола Павла; співані в нашій Літургії у празники на пам’ятку масового хрещення. Новоохрещені в білих стихарях обходили престіл, а нарід співав наведені слова. Цей обряд відбувався і у старовинному Києві.
Наше українське християнство має свої питомі риси. Наші предки його прийняли, як вільні горожани самостійної держави.
Постава князя Володимира, що бажав бути християнином і охрестився, а ввесь нарід довів до християнства щойно тоді, коли держава була сильна. Він не допустив до того, щоб християнством інші держави узалежнювали древню Русь від себе. Він і його наслідники були повними і щирими християнами, ласкавими, побожними і глибоко віруючими.
Після Служби Божої вирушила процесія із хрестом і хоругвами, а услід за нею йшли вірні, співаючи церковних пісень. Процесія прямувала на площу, яку 21 вересня 1976 р. посвятив Блаженніший Патріярх Йосиф. На пам’ятку цієї небуденної події на цій площі поставлено пропам’ятний хрест, і біля нього кожного року відбувається мале водосвяття.
Це величаве святкування історичної річниці хрещення України у церкві св. архистратига Михаїла парафіяни зустрічають дуже врочисто, і в цей день моляться за Блаженнішого Патріярха Йосифа, за єдність нашої Помісної Церкви і український нарід.
Перед нами постає питання: чому всі церкви у вільному світі врочисто не зустрічають цей історичний день нашої Помісної Церкви?
Було б бажаним, щоб наші митрополити та єпископи зарядили, щоб у річницю хрещення України у всіх наших церквах у вільному світі відправлялись Служби Божі й мале водосвяття.
Молім Всевишнього Господа Бога, щоб допоміг нам об’єднано й величаво зустрічати 1000-ліття нашого християнства.
