Слава Ісусу Христу!
Рим, дня 18 жовтня 1983 р.
Світлий Конгресе!
Спасибі Вам за запрошення на ваш ІУ Конгрес у Торонто, який буде черговим висловом вільних українців у цілому світі про нашу зорганізованість, наші змагання і розвиток нашої громадської, політичної і світоглядової думки. Очевидно, в моїм віці вже неможливо мені подорожувати, але моїм словом, духом, молитвою і порадою хочу бути з Вами. Прийміть мої слова, як слова Вашого духовного Батька, й важусь сказати Вам словами св. Павла, «бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато» (1 Кор. 4,15).
Світовий Конгрес Вільних Українців — це великий здобуток наш на чужині. Ним ми об’єднались в розсіянні сущі, щоб на лоні такого форуму станути передсвітом, як дозрілий нарід, який змагається за свою правду й волю. Коли зважити, що ми розсипані по всіх континентах, а в Україні нашій панує неправда й неволя, такий громадський форум є великим і важним голосом перед сумлінням світу і Перед історією. Хто промовить рішучим голосом серед різних коньюнктур світу за нашу правду? Про Наші кривди, права й змагання найкраще можемо сказати ми самі й лише спільним згуртованим словом. Таким став СКВУ, і Богу дяка нехай буде, що ми зуміли і є здібні його створити і продовжувати. Це наш здобуток на міжнародньому полі.
СКВУ має існувати, діяти, в нашім імені говорити, а ми в ньому спільно радитись, дискутувати й молитись, як це Ви зробите тепер в часі своїх нарад, згадуючи велику нашу всенародню скорб — трагічний голод в 1933 році. Завданням усіх наших організацій і установ, що входять в склад СКВУ, на першому місці — дбати про його ріст, розвиток і авторитет. Нехай ніяка хмара розбіжностей в думках, плянах і напрямах його не захитає, а навпаки — нехай дух свободи дітей Божих і дітей гірко поневоленого ще в XX столітті народу поможе цей Конгрес зробити для нас світлом перед грізною майбутністю, що незвісною темрявою стоїть перед нами і перед світом. Пам’ятаймо про гарні слова св. Августина: «В конечних справах — єдність, в сумнівних — свобода, а у всіх — любов». Маймо зрозуміння між собою до інакодумаючих, вміймо вислухати один одного і зрозуміти іншу думку, вміймо один одного порадитись, шануймо думку більшости в демократичний спосіб, маймо терпеливість для слабших серед нас. Збережім єдність серед розбіжностей, стараймось застосувати важну засаду модерного світу про плюралізм в зорганізованому житті. Життя суспільства є таке складне сьогодні, що його не можна штучно упростити і йому диктувати, щоб зберегти людську гідність і свободу людини.
Пам’ятайте також, що людина, пізнаючи себе чимраз більше, дійшла врешті до важного висновку, що всякі її організації і види організованого життя не є для панування чи егоїстичних користей, але для служіння спільноті, для служіння своєму братові. Наш Господь напоминав нам і пригадував, що Він «не прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити…», і «хто хоче з вас бути першим, нехай буде іншим слуга». Цю велику і християнську ідею служіння майте все перед собою. Уряди, власті, проводи не є, щоб «панувати», а щоб служити другим, суспільству, народові. Нехай СКВУ стосує цю велику засаду в своїй праці для служіння і вірності народові нашому, що його невід’ємну частину творимо в діяспорі, бо нема більшої благородности, як вірність власному народові, й того вимагає від нас усіх сам Бог. В такому Христовому дусі й праця Ваша буде благословенна.
Нехай цей черговий Ваш збір буде свідоцтвом нашої громадської і національної зрілости перед світом та історією, нехай Христова пересторога, що «поділене царство не встоїться», заохочує Вас до єдиномислія в свободі, нехай стогін поневолених і катованих наших братів торкає сумління Ваші про великі відповідальності, покладені на Вас, і за які доведеться Вам зложити одвіт перед Богом та історією.
Благословення Господнє на Вас!
+ Йосиф, Патріярх і Кардинал
