Вітайте у Львові!*
Ви з’їхалися, щоби доказати свою вірність і відданість Христові-Спасителеві.
Як Митрополит, сердечно Вас усіх тут вітаю, тішуся дуже тим з’їздом, що всьому світові доказує, як Ви, наша Молодь, прив’язані до Ісуса Христа, до св. віри наших батьків, до св. католицької віри і до св. Католицької Церкви.
У Львові відновите приречення вірности Христові. Це приречення Ви складали вже у день св. Хрещення через хресних родичів. Це приречення Ви відновляли у кожній св. Сповіді, з приводу Місії, яка в неодному з Ваших сіл відбувалася. Так торжественно, так прилюдно, при стільки свідках Ви цього приречення ще не складали. Нехай та хвиля глибоко запишеться у Вашій пам’яті! Будьте до смерти вірні цьому приреченню! Прирікаючи вірність Христові, Ви наново приймаєте обов’язки зглядом Його св. Церкви й прирікаєте свято і вірно, по-християнськи виповняти обов’язки Ваші зглядом Українського Народу.
Ніхто Вас не змушував прибути до Львова на те свято. Ви добровільно і свідомо пішли за запрошеннями Ваших духовних отців і тих світських щирих католиків, які своїми заходами й трудами причинилися до уладження того великого торжества. Ці запрошення одобрив та повторив і я. Ви їх послухали і торжественно віддаєте Христові Спасителеві Ваш поклін богопочитання і щирої вірности.
У сповненню того доброго діла Ви мусіли побороти не одну перешкоду, бо у сповненні добрих християнських діл усе треба поборювати багато великих труднощів. Деякі люди представляли Вам ріжні небезпеки й хотіли в Вас вмовити недовір’я до св. Церкви. Вони боялися того, що люди звичайно політикою називають, думали, що політики захотять того релігійного свята вжити для своїх цілей. Вони голосили, що сама св. Католицька Церква має якісь політичні цілі, до яких хоче Вас затягнути. Вони були у блуді. Можу Вас усіх запевнити, що св. Католицька Церква на нікого ніколи не накладає обов’язку якоїсь політики. Політика змінна, може бути кожної днини інша. Обов’язки св. віри і християнсько-католицької моралі незмінні — вічні.
Та католицька мораль дозволяє на всяку політику, непротивну Божим законам,— але ніякої політики ніколи людям не накидує. І ми, Ваші душпастирі у парохіях, і я, Ваш зверхній душпастир, ніякої політики ніколи Вам не будемо накидати. Досить з нас, коли будете до вмерти вірні Христові,— досить з нас, коли по-християнськи, по-Божому сповните Ваші обов’язки зглядом родителів, рідні, зглядом Українського Народу.
Нинішній день хай буде для Вас пам’яткою на ціле життя! Хай буде початком кращого, вищого, більше християнського, більше Божого життя! Хай буде початком нового,— святого життя!
Стоячи над гробом, старець, що через ціле життя цілим серцем Вас любив, як батько рідні діти любить, бажаю Вам на цю дорогу обильного Божого Благословення!
БЛАГОДАТЬ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
І ЛЮБОВ БОГА Й ОТЦЯ І ПРИЧАСТЯ СВ. ДУХА
НЕХАЙ БУДЕ ЗІ ВСІМИ ВАМИ! АМІНЬ.
+ АНДРЕЙ, МИТРОПОЛИТ
* Заклик Митрополита з приводу з’їзду «Українська молодь Христові»,
Львів, 6 травня 1933 р.
