Слава Ісусу Христу!
Монтреал, 28 червня 1983 р.
До Редакції Журналу «Патріярхат» у Нью-Йорку, США
Справа: Невірне представлення доповіді
Із здивуванням і обуренням прочитав я в останньому числі журналу «Патріярхат» за червень ц.р. статтю п. Степана Пастернака, названу «На сходинах мирян у Монтреалі доповідав о. д-р Ігор Мончак». Виглядало б, що стаття мала б реферувати мою доповідь з дня 27 березня ц.р. Насправді немає там майже нічого з головного предмету моєї доповіді про «Помісність і синодальність Української Католицької Церкви». Натомість автор статті висвітлив не так моє, як радше своє становище до особи кардинала Владислава Рубіна. Про цю особу в дійсності згадав я лише в кінці довгої своєї оповіді, а ширше порушили це самі слухачі в дискусії, з уваги на приїзд кард. Вл. Рубіна два місяці пізніше, в травні Ц.р.
Тож автор, п. Ст. Пастернак, зовсім помиляється, коли твердить: «На швидку руку скликана зустріч мирян з о. І. Мончаком була, мабуть, мотивована, на мою, думку, приїздом кардинала В. Рубіна до Монтреалу»; «ця зустріч відбулась… для того, щоб підготовити ґрунт для приїзду і відвідин кард. В. Рубіна».
Найкращим доказом, що так не було, є факт, що з цією доповіддю виступав я не лише в Монтреалі й Торонті, але й у ЗСА, куди кардинал В. Рубін зовсім не їздив, а потім запрошено мене зреферувати її ще раз у Торонті на краєвім Українськім Католицькім Конгресі, вже по від’їзді кардинала В. Рубіна.
Слухачі моїх доповідей самі найкраще знають як викривлено й тенденційно представлено мої думки й слова у статті п. Ст. Пастернака. Читачі журналу «Патріярхат» можуть це зробити хіба порівнюючи з писаним текстом моїх доповідей, що пересилаю Вам у залученні для публікації.
Школа тільки, що п. Ст. Пастернак не висловив своїх міркувань зараз у необмеженій дискусії для їх конфронтації, але розповсюдив далеко пізніше поміж читачів, які не чули доповіді. Друковані його реляції не є вірогідні навіть тоді, коли він додає таке, як: «о. Мончак дослівно сказав»; або коли ніби цитує мій вислів (не знати звідки): «Вони оба, Папа Іван Павло II і кард. Рубін,— говорив дальше о. Мончак,— такі прихильні, що аж говорили польською мовою до Владик». Це розминається з дійсністю хоч би тому, що кард. Вл. Рубін розмовляє з нашими Владиками українською, а не польською мовою.
Про всякі інші викривлення моїх висловів чи наведених порівнянь годі дискутувати з таким необ’єктивним і тенденційним автором. Прикро лише, що необізнаному читачеві журнала «Патріярхат» представляє мене, неначе б то не було в мене належної пошани ні до своїх Владик, ні до ідеї патріярхату, ні до Української Церкви взагалі. А це вже є кривда не лише супроти мене, але й супроти читачів журналу, подаючи їм невірні інформації. Тому до автора статті звертаю його славні слова: «Кривда, в мойому розумінні, вважалася гріхом, а щоб позбутися гріха, треба направити кривду».
До редакції журналу «Патріярхат», яка помістила цю непровірену реляцію, і яка уважає, що її журнал по-демократичному містить також протилежні погляди, ставлю вимогу опублікувати в найближчому числі журналу це моє категоричне опрокинення статті п. Степана Пастернака як такої, що зовсім невірно представляє мою доповідь, мої вислови і мої думки.
З християнським привітом
о. д-р Ігор Мончак
